Ох і дура ти, Мар'янка - Анна Лященко

Неділя

Олексій

Після обіду Фролов прозвітував про виконану роботу. Камерами спостереження з'ясували, що гранату перекинули через паркан до мене в садок в районі дитячого майданчика. Є досить чіткі фото того, хто це зробив. Також вдалося з'ясувати, що машина, на якій приїхав цей виродок зі своїм напарником, вважається у викраденні.

Сивий розвів бурхливу діяльність, займається пошуками. Скучив за роботою, схоже. А в мене на подвір'ї тепер ще й службові собаки нишпорять. Немає сенсу говорити, що двійнята і Мар'яна у захваті.

Мені залишилося тільки курочок із кізочками завести. Про що я Мар'яні й повідомив. Взагалі-то це повинен був бути жарт, але мені не сподобалося як загорілися її очі.

Хоча, заради її щастя і спокою я згоден спостерігати несучок, що бігають по моєму саду і копитних, що підстригають газон.

Після перевірки чоловіків Фролова на детекторі всі виявилися чистими. Мишко помітно повеселішав, знаю, що кожного він відбирав особисто і з багатьма його пов'язують роки служби. Розчаровуватися у друзях Мишкові не довелося.

Надвечір Сивий повідомив, що йому відомо хто виконавці та що їх ось-ось візьмуть. Хотілося б дізнатися замовника.

Загалом у мене є кілька варіантів, але ділитися з Сивим і Фроловим я поки не поспішаю. Дуже мені хочеться особисто переламати руки цим покидькам, а друзі мені цього не дозволять.

Тож доручив декому перевірити кілька версій. Поки Сивий риє своїми каналами, я теж не просиджую даремно штани. Ближче до вечора приходить СМС, що підтверджує одне з моїх припущень. І виникає дилема: повідомити Фролову чи розв'язати проблему самостійно.

Але, як би мені не хотілося самому дістати цих виродків, все-таки вирішую поділитися знайденою інформацією з Мишком. Розуміючи, що самодіяльність може коштувати чиїхось життів. А якщо ще й зіткнемося на місці… Тільки френд фаєра нам не вистачає. Викликаю до себе Фролова.

- Що-небудь нарив?

- Так, вже відомі виконавці, копаємо під замовника.

- Я знаю, хто замовник. Це справа рук Кривого. Пам'ятаєш, який намагався заправку на 74-му кілометрі віджати?

Фролов свиснув.

- Ти впевнений?

- Так, інформація з надійного джерела. Хотів сам туди поїхати, але вирішив обійтися без самодіяльності. - Фролов так на мене подивився, що прийшло усвідомлення правильності мого рішення та впевненість у ньому зміцніла.

- А ось це ти правильно вирішив, Льоха! Ось за це і люблю я тебе, братику. І за цю твою правильність також. - Фролов явно перегинає, ну та гаразд. Головне зараз – результат.

- Ось тільки не треба влаштовувати обійми зі сльозами на очах. Розберешся сам чи Сивому зіллєш?

– Спочатку сам. А потім, якщо хтось живий залишиться, віддам Юркові. Йому корисно для іміджу. Каже, утомився вже у відпустці, на роботу хоче.

- Міха, додай їм там як слід, від мене, – я не те щоб натякаю на протиправні дії, а й спустити просто так покидькам не хочу.

- Зробимо у найкращому вигляді! - підморгує мені Фролов.

 Ось у цьому я не маю сумніву!

- До речі, з'ясуй потім у своїх орлів, де вони стільки папужок, хом'ячків та хворих котиків накопали?

- Ти про що??

- Так Мар'яна мені сьогодні розповіла, як твої хлопці стовпотворіння у неї в клініці влаштували, коли вона від мене пішла. Каже, перелікувала за тиждень усіх навколишніх дворових котиків та ще якусь шалену кількість папужок, хом'ячків та домашніх щурів.

- Ось клоуни! Я ж їх просив не світитись! Ну я їм влаштую... зоокуток...

Сміємось із Фроловим на пару.

Все-таки молодці його хлопці.

Сивий нагадав, що наступного тижня можна Стаса повертати. Наче йому вдалося все вирішити. За легендою Стас поїхав на заробітки через нерозділене кохання. А Шурика ніхто знайти не може, бо про нього нічого нема. Тут і Стас сам непогано постарався. Тож у понеділок-вівторок Сивий дасть відмах і друг зможе повернутися. Він, звичайно, ще сумнівається, але дуже хоче додому. І здається мені, що в них там із Лейлою щось намічається. Постійно про неї запитує. А Лейло молодець! Розігнала все кодло Сеймура і приводить бізнес батька до ладу. Їй допомога Стаса не завадить.

Мар'яна

З учорашнього дня в будинку, м'яко кажучи, яблуку нема де впасти. Мені здається, тепер навіть кожен павук має охорону, як мінімум камеру спостереження. А ще тепер двір перевіряється службовими собаками. Милі створіння, грайливі такі. Двійнята їм м'ячики кидали.

Насміялися сьогодні до сліз із Льошкою, розповіла йому, як хлопці з його охорони мене розважали, коли ми розлучилися. Весь тиждень тягали до клініки всіляких підібранців. В окрузі жодного безхатнього котика не щепленого не залишилося! Для мене досі загадка, як вони їх відловлювали?