У полоні Еміратів - Zhelizna

***

Дивне передчуття, що з'явилося з самого ранку, з часом почало тільки прогресувати. Я не розуміла, що слугувало причиною цієї тривожності, але вона мене не радувала. 

Щоб хоч якось відволіктися я вирішила попрацювати з ноутбуком і накидати приблизний план, що з’явився у моїй голові. Завжди гарною ідеєю є навантаження голови, якщо у ній непотрібні думки. Такий принцип не раз мене виручав. 

Я встигла тільки підняти екран ноутбука, як почула голоси на вулиці. Розмовляла охорона пана Халіма, а отже, він повернувся. Хвилювання накрило мене з головою. Я відставила макбук у сторону і підвелася зі свого місця. 

Добре, що поруч нікого не було. Я швидко почала поправляти сукню і дивитися у своє відображення на телефоні, щоб оцінити чи не зіпсувався макіяж. Я відчула, як щоки покриває рум'янець від думки, що мені хочеться сподобатися пану Халіму. 

Ноги сьогодні мене не слухалася, бо як по-іншому можна пояснити те, що я мало не підбігла до виходу. Добре, що хоч не додумалася вибігти на вулицю. Це б максимально недоречно виглядало. 

Коли великі скляні двері почали відчинятися, я затамувала подих від здивування. На порозі стояв пан Халім, який тримав на руках маленьку дівчинку. Я її раніше не бачила, а тому могла тільки здогадуватися хто це. 

- Доброго д-дня - погляд ковзав то по чоловікові, то по дівчинці, яка як дві краплі води була схожою з ним. 

- Доброго дня, Асю. Хочу познайомити тебе з частинкою своєї душі, з моєю донечкою Лією. Цінніше неї у мене нікого немає - я загальмовано киваю і намагаюся посміхнутися. Щоправда, через подив мені це дається важко. 

- Мені приємно познайомитися, Ліє - дівчинка з цікавістю дивиться на мене, але нічого не каже. Вона просто міцніше притискається до батька і обіймає його. 

Пан Халім, як в уповільненій зйомці, робить крок уперед і тепер я помічаю, що за ним весь цей час стояла жінка. Вона проходить в дім і у мене з’являється можливість її розгледіти. 

Ця жінка сповнена екзотичною красою та витонченості. У неї великі очі з густими віями, глибокі вилиці та пухкі губи, які гарно підкреслені макіяжем. Відсутність нікабу дає мені можливість поглянути на розкішне густе волосся, а європейський стиль одягу показує струнку фігуру. Від неї аж віє дороговартістю і тут мова йде не про коштовні прикраси, які вдало підкреслюють образ. 

- Халіме, а мене не представиш? 

- Асю, це Джаннат, мати моєї Лії і моя колишня дружини. Якийсь період часу вони будуть жити з нами в цьому домі, доки я не владнаю всі справи і не зможу повернутися до США. 

Джаннат кидає на мене такий двозначний погляд, що я ніяковію, а моє внутрішнє передчуття кричить про якісь негаразди. 

- Прийміть мої найщиріші співчуття через смерть вашого чоловіка. Нехай Аллах упокоїть його душу. 

- Амінь…

Ця жінка не подобається мені з першого погляду.  

P.S. У нашій історії з'являються нові герої). Не знаю як Вам, але мені не вистачає нотки ревнощів, трохи інтриг та ще більше зародження почуттів. Тому наступні розділи будуть цьому присвячені. Ми плавно підходимо до кульмінації книги, а там уже і фінал не за горами).

Дякую, що очікуєте і читаєте розділи♥