Мáліна - Інгеборг Бахман
Маліна питає мене: Ти ніколи не замислювалась над тим, скільки зусиль завдавали собі з тобою нераз інші люди? Я вдячно киваю йому головою. О так, вони наділяли мене навіть властивостями, не шкодували зусиль і тут, постачали історіями, окрім того, однак, і незначними грошима, щоб я не ходила гола, щоб доїдала рештки, щоб я якось далі жила, і щоб нікому не впадало у вічі, як я живу. Втомлена надто швидко, я можу присісти в кафе Музеум та погортати газети й журнали. Знову входить у серце моє надія, я запалююся, хвилююся, бо прямі рейси тепер до Канади будуть двічі на тиждень, Квантас забезпечує зручність під час подорожі до Австралії, полювання на Великого звіра значно дешевшають, каву Доро з залитих сонцем центральноамериканських плато, відому своїм неперевершеним ароматом, ми мали б мати вже і у Відні, Кенія подає свою інформацію в пресу, Генкель Розе дозволяє флірт з новим світом, для ліфтів Гітачі не існує надто високих будинків, з’явилися чоловічі книжки, які й жінок приводять у захват. Для того, щоб Ваш світ ніколи не видався Вам надто тісним, існує ПРЕСТИЖ, подих далі та моря. Усі говорять про застановчий лист. У нас зберігати — найкраще, оголошує іпотечний банк, У цих черевиках Ви зайдете далеко, ТАРРАКОС, Щоб Вам ніколи більше не довелося лакувати жалюзі Флексалум, ми лакуємо двічі, Комп’ютер РУФ ніколи сам не буває! А потім Антили, le bon voyage[333]. Саме тому Бош ЕКСКВІЗИТ — одна з найкращих на світі машин для миття посуду. Настає момент істини, коли клієнти задають запитання нашому спеціалістові, коли виникає дискусія навколо техніки виробництва, калькуляції, дивідендів, пакувальних машин, постачальних термінів, ВІВІОПТАЛ для людей на зразок Нічого-не-можу-собі-пригадати. Зранку вживайте… і день буде Ваш! Отже, мені потрібен лиш Вівіоптал.
Перемогти я хотіла під певним знаком, однак, якщо я нікому вже не потрібна, якщо мені це сказали, то я зазнала поразки від Івана й цих gyerekek, з якими я все ж таки маю надію якось знову піти в кіно, зараз у кінотеатрі Бурґ показують МІККІ МАУСА Волта Діснея. Хто ж міг ще здобути цю перемогу, як не вони. Хоча, може, був це не сам Іван, а щось набагато більше, що подолало мене, це, напевно, щось більше, бо все веде нас до якогось призначення. Часами я думаю ще про те, що змогла б для Івана зробити, бо немає нічого на світі, чого я не змогла б для нього зробити, та Іван не жадає, щоб я викинулася з вікна, щоб я задля нього скочила до Дунаю, щоб кинулася під машину, може, для того, щоб врятувати Белу й Андраша, у нього так мало часу й зовсім немає потреб. Він не хоче також, щоб я замість пані Аґнес прибирала його дві кімнати, прала йому і прасувала білизну, він хоче забігати лише на хвильку, отримати три шматки льоду зі своїм віскі та запитати, як там, в цілому, він дозволить, щоб і я запитала, як там у нього, в цілому, і як справи на Гоге Варте. На Кертнеррінґ все те ж саме, багато роботи, незвичного нічого не сталося. Для партії в шахи замало часу, я більше не вдосконалююся у грі в шахи, бо граємо ми все рідше. Я не знаю, з якого часу ми граємо рідше, ми, властиво, вже взагалі не граємо, групи фраз для гри в шахи лежать облогом, деякі інші фрази теж зазнають утрати. Однак це не може бути, щоб фрази, до яких ми так помалу прийшли, так само помалу нас залишили. Та постає нова група фраз.
Я, на жаль, у мене з часом
Звичайно, якщо в тебе так тяжко з часом
Лише сьогодні я маю так мало часу
Зрозуміло, якщо ти зараз не маєш часу
Якщо потім я матиму більше часу
З часом, звичайно, це тільки зараз
Тоді ми змогли б, якщо в тебе лиш буде час
Саме в цей час, коли все йде на лад
Ти мусиш з часом не так багато
Якби я тільки лиш вчасно
О Боже, ти не маєш згаяти час
Я ніколи не мала ще так обмаль часу, на жаль, це
Якщо ти матимеш потім більше часу, можливо
Пізніше, напевно, я матиму більше часу!
Щодня розмірковую разом із Маліною, часом навіть трохи напідпитку, саме над тим, які жахи могли б ще статися сьогодні вночі у Відні. Бо якщо піддатись спокусі й прочитати газету, якщо прийняти кілька новин за правду, то уява почне працювати на дуже високих обертах (цей вираз не належить ні мені, ані Маліні, хоча Маліна й привіз його як потішну знахідку з подорожі до Німеччини, бо такі словечка, як «високі оберти», можна підчепити лишень у таких діяльних та динамічних країнах). Однак постійно витримувати абстиненцію від газет я не можу, хоча часопростори, в яких я вже жодної не читаю, стають усе більшими й більшими, деколи я витягую наздогад яку-небудь із комірчини, де поряд з валізами лежить пакет старих газет та журналів, і, приголомшена, дивлюся на дату: 3 липня 1958 року[334]. Що за нахабство! і цього дня, який вже давно минув, вони вводили в нас надмірну дозу наркотичних новин, коментарі до новин, повідомляли про землетруси, авіакатастрофи, внутрішньополітичні скандали, зовнішньополітичні ляпсуси. Коли сьогодні дивлюсь на газету від 3 липня 1958 року, намагаюсь повірити у цю дату, а також у день, який, можливо, і був реальним, хоча в своєму календарі не знаходжу нічого, що записала я того дня, жодних скорочень, як «15 г. Р! 17 г. телефонував Б, ввечері Ґьоссер, доповідь К» — усі ці записи стоять під 4-им, а не під 3-ім липня, тоді сторінка лишилась порожньою.
