Покарання - Роман Квант

В мене затремтіли руки.

— Чому ти так вирішила?

— Не знаю, але мені так здається. Після прийому наркотиків я чула слова: Психотроп-Маг. Ти теж маєш до цього відношення? Отже, ми маємо спільну проблему. Гадаю, ми зустрілися саме з метою її розв’язати.

— Яким чином? Може, треба почати із села Глибоководне? Щось дуже багато подій відбувається навколо нього, — задумливо мовив я. — Слухай, а стосовно тієї синьої субстанції… Де вона існує і яким чином можна повернутися назад?

— Я не знаю… Взагалі, нам потрібна допомога медіума. Або ми самі повинні провести спіритичний сеанс, — упевнено зауважила Долина.

Я невпевнено на неї подивився.

— Ніяких сеансів. Досить з мене окультизму! Ти бачиш до чого призводять захоплення містикою та наркотиками. Я хочу нормально жити і не перейматися дурницями.

— Я тебе дуже добре розумію, але вже не буде так, як раніше. Змирися з цим. Ми зустрілися не випадково. Доведеться провести метафізичні ритуали, щоб поспілкуватися з духом Психотроп-Магом. Це дасть нам відповіді на запитання.

Я вимушений був із нею погодитися, але продовжував боятися усі шаманські, містичні ритуали.

Як виявилося, мої побоювання, не були марними, а мали під собою реальну основу.

Але тоді я цього ще не знав.

Квартира Долини була в чудовому вигляді. Правда, я її бачив, коли опинявся в її тілі під час наркотичних марень. Тому, не буду витрачати час на опис побутових речей.

Єдине, на що я звернув свою безпосередню увагу, так це на книжкову полицю. Яке було моє здивування побачити серед художньої літератури, не лише перший мій роман, а й подальші книжки, які я напишу у майбутньому. Напишу у майбутньому! Господи, про таке навіть страшно подумати, не те, що в голос проказати.

Це було дивне, ірреальне відчуття, коли я брав у руки свої книжки і передивлявся їх. Мені здавалося, що це книжки написав інший автор. Я знаходився у трансі і усе здавалося наївним простим сном, який я ніяк не хотів усвідомити в реальності. У мене навіть виникло таке відсторонене відчуття, ніби я дивлюся на творчість зовсім чужого автора, з яким ніколи не був знайомим. Це відчуття не можливо було передати словами.

— Дивишся книжки Остапа Дорошенка? — несподівано спитала вона.

Дійсно, її поява в кімнаті була дещо неочікуваною і я навіть вронив книжку на килим.

— Так… Ці книжки… Я божеволію! Я напишу їх у своєму подальшому житті. Але я їх вже бачу, тримаю на руках. Що це значить?

— Це значить, що вони вже написані і тобі не треба писати.

— Я не хочу відмовлятися від письменництва. Краще повернутися назад і почати все спочатку, — невпевнено відповів я. — Якщо мене чекає такий успіх, то треба вертатися у свою добу. Тут мій талант вже пройдений етап, а там усе лише починається.

— Я тебе розумію. Але наша мета, повернутися у село Глибоководне. Знайти його… Звідти усе почалося. Там існує синя субстанція і там можна спробувати ввійти в контакт із Психотроп-Магом.

Я задумався.

— Отже, ти хочеш сказати, що Психотроп-Мага можна зупинити? Але яким чином це буде?

— Не знаю. Але тобі не можна повертатися назад. Інакше ці перевтілення почнуться знову.

А вона-таки мала рацію. Треба було щось вирішувати. Дух Бориса жадає помсти і він її зможе отримати. Без Пилипа Пшеничного не обійтися. Але як до нього повернутися? Я сказав про це Долині.

— Він не допоможе. В наш час існують спеціалісти з нечисті тут в Україні. Група вчених розробляє еліксир молодості і вони вже навчилися в деяких випадках оживляти людей.

— Оживляти людей? Що за фігня? — здивувався я і не збирався у це вірити ні яким чином.

— Після смерті людини на протязі кількох годин можна повернути людину до життя. Але ймовірність близько десяти відсотків. Це пов’язано з тим, що в момент клінічної смерті, душа покидає тіло. Поки вона не розірвала зв'язок з тілом через срібну невидиму нитку, ще є шанс на порятунок. Лікарі працюють над новими розробками у цій темі. А головне, що Україна стала передовою державою у світі. Вона виробляє новітні технології для продовження життя людини, працює у напрямку освоєння космосу та паранормальних явищ. За економічними показниками, ми знаходимося у десятці країн лідерів. Скоро США наздоженемо, — Долина посміхнулася.

— Як це так Україна вийшла на високий рівень розвитку? — спитав я. — Адже раніше країна мала дуже слабкі економічні показники…

— А все дуже просто. Країна була занедбана, у кризі. Вся промисловість і наука відставала. Залишалося лише підніматися вперед. Один вчений Микола Вернидуб зробив винахід, який приніс Україні мільярди. Він перший зумів мертвих повертати до життя із відновленням усіх органів. Причому, люди ще могли з десяток років пожити додатково. Американці заплатили десятки мільйонів, щоб купити патент на цей винахід. І щорічно вони сплачують в Україну хороший відсоток. Тому в клініках, де люди помирають, якщо братися відразу, то людину можна полагодити, як машину, що не працює. Але через дві години після смерті вже пізно щось робити. Сотні і тисячі людей, вдячні цьому винаході у нашій країні. Уяви, яке це сенсаційне відкриття останніх семи років.

— Вражає! Тепер ми попереду інших багатих країн, що були лідерами на початку двадцять першого століття. Це прямо як у казці. Виходить це феноменальне відкриття допомогло нашій країні стати передовою у світі і мати можливість освоювати космос. Чесно кажучи, ніколи не думав, що так швидко Україна зуміє стати процвітаючою державою.

— Так, але від цього населення світу збільшилося до десяти мільярдів. Планета земля уся заселена так, що ніде жити, а усі ресурси природи, корисні копалини майже витрачені і людство наближається до глобальної катастрофи.

— Я згоден із тобою. Техногенні катастрофи прийдуть — це як розплата людства за зловживання