Дотик - Колін Маккалоу

Елізабет провела її до великого фортепіано і підсунула також стілець для себе, щоб сісти поруч.

Ховаючи очі, Александр вибрав місце поруч із Констанцією, якій вдалося втекти від занудливої жіночки, коли поприходили чоловіки. Чарльз Дьюї сів з протилежного боку.

— Вони вподобали одна одну, як качки — воду, — досить гучно зауважила Констанція, коли Рубі почала грати «Апасіонату». — Добре, що виразно видно вагітність вашої дружини, Александре, інакше люди могли б подумати, що у вас любов на трьох.

— Констанціє, що ти таке кажеш?! — перелякано пискнув Чарльз.

— Цить! — зашипіла на нього дружина.

Александр блиснув на Констанцію схвальною посмішкою, очі його заіскрилися, і він заповзято слухав бравурну гру, задоволення від якої лише посилювалося завдяки ошелешеним виразам на обличчях деяких жінок. Навіть у Лондоні та Парижі не доводилося їм чути кращого виконання.

Покінчивши з аріями та сонатами, Рубі почала грати та співати популярних пісень, а Елізабет захоплено спостерігала за нею і слухала. «Якою ж несправедливою буває інколи доля! Цій жінці судилося стати герцогинею — не менше. Я часто думала про одинадцятирічну дівчину, зґвалтовану власним братом, і дуже співчувала їй попри свою упередженість до неї. Але тепер я по-справжньому розумію, яким несправедливим може бути життя! О Рубі, мені так шкода!»

Помітивши, що Елізабет дуже болять напухлі ноги в тісних туфлях, Рубі раптом припинила гру.

— Мені хочеться покурити, — сказала вона і запалила сигару.

Такий демарш супроводжувався охами та ахами жіночої частини запрошених, але Рубі помітила явне задоволення на обличчі Констанції, і це допомогло їй розкурити маленьку чорну сигару як нічого не було, наче це цілком природно та нормально, коли жінка курить.

«Рубі, я хочу узнати тебе ближче! Тепер ми обов’язково зустрічатимемося на всіх прийомах, влаштовуваних компанією „Апокаліпсис“».

Владним жестом Рубі підізвала Александра до фортепіано, і він підійшов з виразом, який неначе промовляв присутнім, що всяка дружина та коханка завжди мусять бути в найгарніших стосунках одна з одною.

— Елізабет уже час спати, Александре, — сказала Рубі. — Відведи її нагору і вклади в ліжко.

Елізабет нахилилася, поцілувала Рубі в щоку, а потім вийшла з кімнати під руку зі своїм чоловіком. Тим часом Рубі поновила гру та співи.

— Чому ти не сказав мені, яка вона гарна?

— А ти повірила б мені, Елізабет?

— Ні.

Джейд і Перлина вже чекали на них, але Елізабет на хвилину затримала Александра, поклавши руку йому на плече.

— Коли народиться моя дитина, Александре, я виходитиму в місто кожного разу, коли мені захочеться, — мовила вона, високо піднявши підборіддя. — І я маю намір часто зустрічатися з Рубі.

На його обличчі з’явився стомлений і знуджений вираз.

— Як хочеш, моя люба. А зараз — іди спати.

Розділ 5

Материнство

Лікар-гінеколог з Сіднея уважно оглянув Елізабет, а потім викликав до спальні Александра.

— Ви обоє маєте почути те, що я скажу, — почав він серйозним, але діловитим голосом. — Місіс Кінрос, ви страждаєте на прееклампсію[1] — дуже небезпечну хворобу.

— Дуже небезпечну? — ошелешено перепитав Александр.

— Так. Я не бачу підстав применшувати її небезпеку ані для моєї пацієнтки, ані для її чоловіка, — відверто заявив сер Едвард Вайлер. — Якби я зміг привезти з собою свої прилади, то міг би поставити діагноз більш точно, а також, наприклад, виміряти швидкість циркуляції вашої крові, місіс Кінрос, за допомогою реометра. Однак я і без цього заявляю з усією відповідальністю, що ваш стан може призвести до ускладнення, яке зазвичай має фатальні наслідки. — При цьому лікар помітив, що пацієнтка сприйняла цю новину без особливих емоцій, тоді як очі її чоловіка сповнилися жахом. — Ускладнення ці пов’язані з хворобою нирок — таке часто буває під час вагітності, а особливо першої.

— А яку, якщо точно, функцію виконують нирки? — спитався Александр, і обличчя його зблідло.

— Вони фільтрують тілесні рідини та виводять токсичні речовини з сечею. Тому можна зі стовідсотковою впевненістю припустити, що між місіс Кінрос та дитиною в її череві відсутня гармонія. Напевне, вона не в змозі впоратися з токсичними відходами дитини і ті отруюють її організм.

— А що таке загальний токсикоз? — поцікавився Александр, нервово походжаючи кімнатою. — Як дізнатися, коли він почнеться?

— О, ви неодмінно дізнаєтеся, сер. Він супроводжується сильними головними болями, болями в животі, нудотою та блюванням. Після цього починаються сильні конвульсії, котрі, якщо не припиняться, призводять до коми пацієнтки, а з цієї коми вивести її буде абсолютно неможливо.

— Але ж у Елізабет лише налилися ноги — тільки й того!

— Вона розповіла мені не тільки про це, містере Кінрос. Уже траплялися випадки головного болю, болю в животі, нудоти та блювання — упродовж останніх трьох тижнів. У випадку вашої дружини едема — тобто набряк — має водянкову природу, а не постуральну, тобто таку, що спричинена положенням тіла, — твердо мовив сер Едвард.

Широко розкривши очі, Елізабет лежала та слухала, як лікар безпристрасним голосом повідомляв Александру про її можливу смерть. Якась частина її свідомості не заперечувала; смерть була одним із виходів із цієї вкрай неприємної ситуації. Та ж частина її свідомості, що протестувала проти цієї новини, страшенно хотіла, щоб у неї народилася здорова та життєздатна дитина і щоб у неї з’явився той, кого вона дійсно кохатиме. Що ж би сталося, якби вона не повідомила Рубі про свої набряклі ноги? Коли вона розповіла про це місіс Самерс десь два тижні тому, та відказала, що все гаразд і не варто турбуватися через невеликий набряк. Але ж місіс Самерс була безплідна. Чи означало це, що вона їй заздрила і хотіла її смерті?

— Що я мушу робити, пане Едвард? — запитала вона.

— Перш за все, дотримуватися постійного постільного режиму, місіс Кінрос. Скільки можете, лежіть на лівому боці — це допоможе вашому серцю та ниркам…

— І обмежити обсяг питва, — втрутився в розмову Александр.

— Ні! — скрикнув сер Едвард. — В жодному разі! Навпаки: життєво важливо підтримувати функцію нирок, а це означає пити багато простої води та виділяти багато сечі. Я робитиму їй кровопускання, щоб зменшити кількість крові, з якою доводиться справлятися її серцево-судинній системі. Одна пінта — сьогодні, а потім — по півпінти на тиждень. Якщо ми зможемо забезпечити перейми без попередніх конвульсій, то пацієнтка матиме гарний шанс добре перенести процес дітонародження. — Сер Едвард повернувся до ліжка. — Ви, місіс Кінрос, приблизно на тридцятому тижні вагітності. Залишилося іще десять тижнів. Я не наполягаю аж надто суворо, що всі ці тижні ви маєте провести в ліжку. Якщо буде важко встати і дійти