Шибайголови - Олександра Малінкова

В Ніки є хлопець, в неї все добре, а я не настільки закінчений егоїст, щоб руйнувати світ в якому вона щасливо живе!

Ден насупився.

- Дивно, чому ти не розглянув такий простий варіант, який на поверхні! 

- Ти про що зараз? - Я заморгав.

- Твою сестру знайшли в світшоті який їй не належав. Ти сам розповідав, пам'ятаєш? 

- Так! - Ствердно кивнув.

- І що ти жодного разу не припускав, що зловмисник міг помилитися? А коли зрозумів, що це не та дівчина, просто не довести справу до кінця… І що він ходить десь поряд, але чатує вже зовсім не на Мію!

- Тобто ти вважаєш, що спостерігаючи за Нікою, ми можемо вполювати справжнього “звіра”? 

- Бінго! - Плеснув мене по плечу Ден.

І знаєте що? Я як той хто тоне з вражаючою силою, вхопився, як за рятівне коло, за можливість хоч і приховано, але спостерігати за нею. Стати частинкою її життя. Тихо, навшпиньках бути її тінню…