Постріл із глибин - Ерік Ларсон
Телеграма, 27 квітня 1915 р., скринька 2, колекція Бейлі/Райан.
(обратно) 184Інтерв’ю з Робертом Джеймсом Кларком, «Лузитанія», Центр письмових архівів Бі-Бі-Сі.
(обратно) 185Записка, 7 травня 1914 р., D42/PR13/3/14-17, архів «Кунард».
(обратно) 186Preston, «Lusitania», 110; Ramsay, «Lusitania», 51; New York Times, 30 березня 1915 p.
(обратно) 187Preston, «Lusitania», 110.
(обратно) 188Лоріа, позов.
(обратно) 189Див. сайт Lusitania Resource, www.RMSLusitania.info, де викладено базу даних про корабель та пасажирів зі зручним пошуком.
(обратно) 190Розповідь про те, як виглядала та працювала Кімната 40, засновано на документах, що зберігаються в архіві Черчилля, Колледж Черчилля, Кембридж, а також у Національному архіві в К’ю серед документів Адміралтейства. Більше про Кімнату 40 можна почитати у Beesty, «Room 40»; Gannon, «Inside Room 40»; Adm. William James, «Code Breakers»; and Ramsay, «“Blinker” Halb».
(обратно) 191Не можу передати вам, який я був щасливий, коли під час одного з моїх візитів до Національного архіву Великої Британії мені дозволили попрацювати з оригіналом шифрувальної книги. Мені принесли її, наче подарунок, — у паперовій обгортці зі стрічкою, у великому ящику. Торкатися її, відкривати, гортати сторінки — дуже обережно — у такі моменти минуле на мить оживає, фізично оживає. Саме ця книга була на борту німецького есмінця, який на початку Першої світової затопили росіяни. «Signalbuch der Kaiserlichen Marine», Берлін, 1913, документи Адміралтейства, ADM 137/4156, Національний архів Великої Британії; також див. Beesly, «Room 40», 4—5, 22—23; Halpem, «Naval History», 36; Adm. William James, «Code Breakers», 29; Grant, «U-Boat Intelligence», 10.
(обратно) 192Різні джерела повідомлять різні дані щодо примірників шифрувальної книги, див. Churchill, « World Crisis», 255; Halpem, «NavalHistory», 36—37; Tuchman, «Zimmermann Telegram», 14—15.
(обратно) 193Історія Кімнати 40, CLKE 3, документи Кларка.
(обратно) 194Там само.
(обратно) 195Halpem, «Naval History», 37; Beesly, «Room 40», 310—11.
(обратно) 196Англ, to blink — блимати.
(обратно) 197Adm. William James, «Code Breakers», xvii.
Навіть до початку війни, ще в ролі капітана корабля «Корнволл», Холл показав себе як розвідника. У 1909 році його корабель разом з іншими британськими суднами з церемоніальним візитом зайшов у Кіль, Німеччина, базу німецького флоту. Адміралтейство звернулося до Холла з проханням зібрати вкрай цінну інформацію про конструкцію стапелів у порту, які закривали від небажаних глядачів патрульні судна.
У Холла з’явилась ідея. Герцог Вестмінстерський саме приїхав на регату зі своїм швидкісним човном «Урсула» — щоб похизуватися. Німецьким морякам човен дуже сподобався, і вони вітали його щоразу як бачили. Холл попросив позичити човен на декілька годин, і наступного дня двоє його людей піднялися на борт «Урсули», одягнені як цивільні механіки. Потім «Урсула» продемонструвала свою швидкість і пролетіла через гавань у море та назад. З ревом ковзнувши по ланцюгах патрульних кораблів, човен викликав овації екіпажу, але раптом двигуни «Урсули» відмовили, просто навпроти німецьких стапелів. Поки екіпаж яхти намагався завести двигуни, люди Холла сфотографували всю верф. Один із патрульних кораблів мусив відбуксувати яхту на стоянку. «Німці були раді бличже її розгледіти, — писав Холл, — але я був ще більш радий, бо одному з “механіків” вдалося зробити дуже якісні фотографії стапелів, і ми добули всю потрібну інформацію». «The Nature of Intelligence Work», Hall 3/1, документи Холла.
(обратно) 198Adm. William James, «Code Breakers», 202.
(обратно) 199Gilbert, «First World War», 102.
(обратно) 200Gibson and Prendergast, «German Submarine War», 19; Gilbert, «First World War», 124.
(обратно) 201Clark, «Donkeys», 74; Gilbert, «First World War», 144-45; Keegan, «First World War», 198-99.
(обратно) 202Clark, «Donkeys», 74.
(обратно) 203Frothingham, «Naval History», 66,75.
(обратно) 204Історія Кімнати 40, CLKE З, документи Кларка.
(обратно) 205