Вислови, Конфуцій
Ю Жо відповів:
— А чому б не збирати податок у розмірі лише однієї десятої частини.
— Я тепер збираю дві десятих, і мені їх не вистачає. Як же я обійдусь однією десятої? — заперечив князь.
Ю Жо сказав:
— Як може вам бракувати, коли вистачатиме народу? Як може вам вистачати, коли народу не вистачає?
10
Цзичжан спитав про те, як піднести чесноту й виявити оману. Учитель відповів:
— Якщо для тебе понад усе важливіша чесність і відданість і ти прагнеш справедливості, то піднесеш чесноту.
люблячи кого-небудь, бажають, щоб він був живий, а якщо ненавидять — щоб помер. Бажати комусь, щоб він був живий чи помер, — це омана.
Тебе ваблять до неї не статки,
А жадоба вражень нових.
11
Князь великий з уділу Ци спитав Конфу-ція про те, в чому полягає управління державою. Конфуцій відповів:
— Хай буде державцем державець, слуга — слугою, батьком — батько і сином — син.
— Чудово! Справді, якщо не буде державцем державець, слуга слугою, батько батьком і сином син, то, хай би навіть у мене був хліб, чи зможу я його споживати? — відповів князь.
12
Учитель сказав:
— Це тільки Ю, певно, може, не дослухавши позивачів, щось вирішувати!
Цзилу одразу, не відкладаючи, виконував обіцяння.
13
Учитель казав:
— Я розбираю позови не гірше за інших, але треба, щоб позовів не було.
14
Цзичжан спитав про те, в чім полягає управління державою. Учитель відповів:
— Коли керуєш, забудь про спочинок.
А виконуючи доручення, будь чесним.
15
Учитель сказав:
— Чеснотливий муж, опановуючи всю вченість, теж може межу не перейти, якщо стримуватиме себе правилами ритуалу.
16
Учитель сказав:
— Чеснотливий муж сприяє тому, щоб у людині перемагало все, що є в ній найкращого, а не погане. Мала людина сприяє іншому.
17
Доброчинний із Молодших спитав Кон-фуція про те, в чому полягає правління.
Конфуцій відповів:
— Правління є виправляння.
Хто ж насмілиться не виправитися,
Коли виправитесь ви самі?!
18
Доброчинний із Молодших був стурбований збільшенням крадіжок і спитав поради в Конфуція.
Конфуцій відповів:
— Коли самі будете помірні в бажаннях,
Не погодяться красти й за нагороду.
19
Доброчинний із Молодших, розмовляючи з Конфуцієм про управління державою, спитав:
— Що, коли страчувати безпутних заради зближення з тими, в кого є путь?
Конфуцій відповів:
— У ваших руках кермо, навіщо ж вам страчувати? вам варто лише захопитися самому добрими ділами, і весь народ умить запрагне всього доброго. У доброчинного мужа чеснота — вітер, а в малих людей вона — трава; схиляється трава за вітром.
20
Цзичжан спитав:
— Яким має бути учений муж, щоб його можна було називати видатним?
— А що, як на тебе, означає «видатний»? — спитав Учитель.
— Завжди бути уславленим у країні, завжди бути уславленим у родині, — відповів Цзичжан.
Учитель заперечив:
— Це прославлений, а не видатний. А видатний нехитрий і щирий, він любить справедливість, усвідомлює те, що йому кажуть люди, і вивчає вираз їхніх облич, турбується про те, щоб поставити себе нижче за інших. він неодмінно буде видатним у країні і видатним у родині. а кого прославляють, той зовні проявляє людяність, а чинить усупереч їй, і так живе, не знаючи сумнівів. От він і буде неодмінно уславленим у країні й уславленим у родині.
21
Фань Чі, супроводжуючи вчителя на прогулянці біля вівтаря Дощу, сказав:
— Насмілюся спитати, що означає піднести чесноту, очиститися від погані й виявити оману?
Учитель відповів:
— Яке добре запитання! Хіба не піднести чесноту, якщо зважати більше на діло, аніж на його результат? Хіба не очиститися від погані, якщо стати до бою з поганим у собі і не торкатися поганого в інших? Хіба не звідати оману, якщо через короткий спалах гніву забути себе і своїх близьких?
22
Фань Чі спитав про те, що таке людяність.
Учитель відповів:
— Це любов до людей.
Фань Чі спитав про те, що таке знання.
Учитель відповів:
— Це знання людей.
Фань Чі не зрозумів. Тоді Учитель пояснив:
— Якщо поставити чесних над безчесними,
То можна всіх безчесних зробити чесними.
Фань Чі пішов і, зустрівшись із Цзися, сказав:
— Я тільки що був у вчителя і спитав його про те, що таке знання, а він відповів: «Якщо поставити чесних над безчесними,
То можна всіх безчесних зробити чесними».
Що це значить?
— Прекрасно сказано! — відповів Цзи-ся. — Коли Шунь правив Піднебесною і вибирали з натовпу, то висунули Гао Яо, і всі, хто не був людяним, віддалились. Коли Тан правив Піднебесною і вибирали з натовпу, піднесли І Іня, і всі, хто не був людяним, віддалились.
23
Цзигун спитав про те, що означає бути комусь другом. Учитель відповів:
— Будь чесний із ним, коли даєш йому пораду, і спонукай до доброго. Але якщо він не слухається, то не наполягай, щоб не бути приниженим.
24
Учитель Цзен сказав:
— Чеснотливий муж заводить дружбу за допомогою своєї ученості, а дружба допомагає йому ствердитися в людяності.
Глава 13. Цзилу
1
Цзилу спитав про те, що означає бути правителем.
Учитель відповів:
— Спонукай до сумлінності своїм прикладом.
Коли Цзилу попросив дальших пояснень, Учитель сказав:
— Не знай відпочинку.
2
Чжунгун став управителем у Молодших і спитав про те, що значить бути правителем.
Учитель відповів:
— Будь взірцем для своїх підданців, не винуй за малі провини, висувай достойних і здібних.
— А як упізнати достойних і здібних, щоб їх піднести? — спитав Чжунгун.
Учитель відповів:
— Піднеси тобі відомих,
А тих, кого не знаєш, —
Чи інші відкинуть?
3
Цзилу сказав:
— Вейський володар жде Вас для справ правління. З чого Ви почнете?
Учитель відповів:
— Треба виправити імена.
— Ви так вважаєте? — заперечив Цзилу. — Це надто заумно. Навіщо їх виправляти?
Учитель відповів:
— Який ти неосвічений, Ю! Чеснотливий муж, напевно, промовчав би, почувши те, чого не розуміє. Адже якщо не підходить ім’я, то недоречне його тлумачення; якщо ж недоречне тлумачення, не може бути успіху в справі; а без успіху в справі не квітнуть ритуал і музика; але якщо ритуал і музика не квітнуть, то покарання б’ють мимо
