Майстер і Маргарита - Михайло Опанасович Булгаков

Спілки письменників СССР (з 1934 р.). Назва, очевидно, запозичена в «Літературної газети», утвореної гуртком літератів навколо альманаху барона А. А. Дельвіґа «Північні квіти» (Северные цветы), що виходила у 1830–1831 рр. у С.-Петербурзі. До складу редакції, керованої Дельвіґом, входили також О. С. Пушкін та князь П. А. Вяземський. У цій газеті вперше виступив у пресі М. В. Гоголь. Інша газета о такій самій назві виходить у 1840–1849 рр. під редагуванням Ф. О. Коні, М. О. Полєвого та А. О. Краєвського за участю В. Г. Бєлінського та М. О. Нєкрасова.

26

…першу літеру прізвища — подвійне «В» — «W». — Незаперечно умисна «помилка» автора. Заміна в імені «професора-сатани» (Voland — нім. чорт) властивої йому німецької літери V («фау») на W («ве») та відповідна вимова, якої автор послідовно додержується в романі (Волянд, а не Фолянд чи Фалянд — див. прим. [151], [236]), викликає фонетичну асоціяцію з німецьким словом Wohl — добро, гаразд, благо, здоров’я, достаток, — на противагу імені диявола, а відтак є відгомоном епіграфа (див. прим. [1]) та загальної настанови твору. Автор виразно й наполегливо суґерує, що на візитівці було написано саме справжнє ім’я персонажа — «Wohland», а не «Voland» (і навряд чи «Woland» як у більшості іншомовних видань; у німецькому та еспанському — «Voland»). Чудова гра слів: підстанова замість навиклого чорного «Voland» контекстуально полярної, світлої репліки «Wohland» — той, хто «робить лиш добро, бажаючи лиш злого». Таке німецьке прізвище реально існує, як, втім, також Voland, Valand, Wieland, Weyland, Woland тощо (останнє є вкрай рідкісне в сучасних німців; це ім’я одного з лицарів-велетів старонімецьких легенд), але серед названих тільки воно — Wohland — має світле, тепле, добре, незлобиве семантичне забарвлення при «сатанічному» звучанні. Німецький перекладач цієї витонченої алюзії не зауважив. Так, речення ориґіналу «Пока иностранец совал их [документы] редактору, поэт успел разглядеть на карточке напечатанное иностранными буквами слово «профессор» и начальную букву фамилии — двойное «В» — «W»» він переклав як «Während der Ausländer sie [die Papiere] dem Redakteur unter die Nase hielt, hatte der Lyriker auf der mit fremdländischen Schriftzeichen bedruckten Visitenkarte des Wort «Professor» und den Anfangsbuchstaben des Nachnamens, ein V, ausgespäht» (M. Bulgakow, 1997. Der Meister und Margarita. — München: Deutscher Taschenbuch Verlag. — S. 23; Übersetzung von Thomas Reschke). І далі скрізь по тексту — Voland. Перекладач просто виправив «помилку» автора. Зовсім дивним є сполучення вірного перекладу цієї фрази в еспанському виданні (Mientras el extranjero le encajaba los documentos al jefe de redacción, el poeta pudo leer en la tarjeta la palabra «Profesor», impresa con letras extranjeras, y la letra inicial del apellido: una «W») із написанням «Voland» (а не Woland чи Wohland) по всьому текстові (M. Bulgakov, 1985. El Maestro y Margarita. — Madrid: Alianza Editorial. — P. 25; Traducción de Amaya Lacasa Sancha).

Курйозно, що на порушення загальнопоширеної протокольної норми іноземець не дає до рук, а лише показує свою візитну картку, яку чомусь має лише в одному примірникові, причому на таку коротку мить, що редактор і поет не змогли навіть прочитати її. Чемна відмова від ознайомлення з документами аж ніяк не виключала процедури взаємного представлення шляхом обміну візитними картками (які в СССР тоді мали лише дипломати). Візитівка тут виконувала зовсім іншу функцію: вона правила радше за посвідчення, яке аґенти каральних органів показували особам, що їх вони брали «в розробку». А пашпорт та запрошення вельми нагадують документи, що потверджують законність слідчої дії.

27

…спеціяліст від чорної магії. — Магія (гр. μαγεία) — чаклунство, надприродний вплив на людей та оточення, вчення магів (волхвів).

Чорна магія — чаклунство при допомозі сили диявола (на відміну від білої магії, що вдається до сил небесних).

28

…знайдено автентичні рукописи чорнокнижника Ґерберта Аврилакського… —

Чорнокнижник — майстер чорнокнижжя, знахарства у спілці з дияволом. Описи методів та прийомів чорного чаклунства мають назву чорних книг.

Герберт Аврилакський (Ґерберт з Орійяка, або Жербер д’Орійяк — Gerbert d’Aurillac, 945–1003) — філософ і математик, з 999 р. — перший французький папа Сильвестер II, натхненник Шартрської школи середньовічної схоластичної філософії. Слава його вчености рознеслася по всій Европі. Відомі його твори з математики. За легендою, своєї вчености він дістав від диявола, навчаючись у Кордові та Севільї муринському чорнокнижному мистецтву. Диявол зробив його папою й увесь час супроводжував його у постаті чорного кудлатого пса (пуделя). Згадані рукописи відтак належать до числа чорних книг.

29

В білім плащі з кривавим підбоєм… — Йдеться про тоґу (лат. toga) — цивільний верхній одяг римлян у вигляді довгої накидки. Звичайні громадяни носили білу тоґу (сіру або чорну — toga pulla — з нагоди жалоби), посадові особи високого ранґу — білу з пурпуровою облямівкою (toga praetexta — саме таку мав би носити прокуратор — див. картину М. Ґе «Що є істина?» [1890], Третяківська ґалерія, Москва), імператори — гаптовану пурпурову (toga picta). Тоґа є символом римської національности, вигнанцям та іноземцям носити тоґу заборонялося.

30

…чотирнадцятого числа весняного місяця нісана… — Нісан — перший місяць синагогального та сьомий місяць світського місячного єврейського календаря; приблизно відповідає березню — квітню сучасного календаря. Дія відбувається 14 нісана 33 р. н. е. — саме на цю дату (п’ятницю) припадав переддень єврейської Пасхи (яку святкують завжди у суботу), коли допитували та розіп’яли Ісуса Христа.

31

…до критої колонади між двох крил палацу Ирода Великого… — Ирод Великий (гр. ’Ηρώδης, лат. Herodes, 73-4[1?] до н. е.) — призначений Римом цар Палестини, за царювання якого народився Ісус (Мт. 2:1); жорстокий та хитрий політик з арабського роду едомітів, побудував багато фортець, водогонів (акведуків), театрів, палаців. Палац Ирода в Єрусалимі, за описом Йосипа Флавія, — величезна розкішна будівля з білого мармуру з численними залями, ґалеріями, колонадами, подвір’ями та садами, розташована біля західного муру Верхнього міста та відмежована від житлових кварталів мурами та вежами. За деякими джерелами, резиденцією римських прокураторів під час відвідин Єрусалиму, був не палац Ирода, а палац Антонія («Антонієва вежа» — див. прим. [261]).

32

…прокуратор Юдеї Понтій Пилат. — Прокуратор (лат. procurator) — правитель (префект), призначуваний римським імператором у невеликій провінції, наділений абсолютною виконавчою, адміністративною та судовою владою над громадянами не-римлянами, підпорядкований намісникові-леґатові (губернаторові) більшої провінції.

Понтій Пилат (Pontius Pilatus, рік народження невідомий, помер після 36 р. н. е.) — п’ятий за порядком призначення прокуратор Юдеї та Самарії (26–36 р. н. е.) часів