Фатальна помилка - Тимур Іванович Литовченко

 У листопаді 1657 року гетьман Іван Виговський справді повернув Юрію Немиричу його колишні маєтності — села Кобеляки, Кишеньки, Переволочну, Білики, Нові Санжари та інші, конфісковані ще під час укладання Зборівської угоди.

 Дейнеки (від тюрк. — «кий», «дрючок») — одне з найменувань гайдамацького руху на півночі України, зокрема на Поліссі. Таку назву козацька старшина дала загонам збіднілих представників різних верств населення (селян та міщан), оскільки бунтівники-дейнеки озброювалися переважно сільськогосподарським реманентом (косами, вилами й ціпами), киями та рогатинами. Рух дейнек відігравав помітну роль під час Руїни у 1658–1665 роках.

 Мурза Карач-Бей — татарський полководець, який допомагав Івану Виговському придушити повстання Мартина Пушкаря і Якова Барабаша.

 Містечко на півночі сучасної Полтавської області.

 Найманець-вершник із власним конем.

 «А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже» (Лук., 18:16).

 Тут перелічені деякі засадничі догмати социніянського вчення.

 «Воля, Повага, Допомога, Братерство» (лат.).

 Артилеристи (застар.).

 Вершників (застар.).

 «М’ясник» тюркською та кримськотатарською — kasap. Є версія, що саме від цього слова походить зневажливий етнонім «кацап». Таким чином, він протиставляє бездуховного «м’ясника» шляхетному воїну.

 Нині — найдавніша споруда Переяслава-Хмельницького. Михайлівська церква, спроектована в стилі українського бароко, була збудована в 1646 році, однак різні роботи тривали тут аж до 1666 року. Згодом стала частиною Михайлівського монастиря.

 Найдавніший на території сучасної Молдови, уперше згаданий у грамоті господаря Олександра Доброго від 25 квітня 1420 року. Невдовзі після цього монастир був пограбований татарами й занепав, а відновили його тільки в 1770 році протоієрей Костянтин Мекереску і його батько — священик Власій, який прийняв чернецтво під іменем Варлаама.

 Це сталося в 1654 році.

 Це сталося в 1657 році.

 У липні-серпні 1659 року вінницький полковник Іван Сірко на чолі запорожців несподівано напав на Крим і завдав нищівну поразку союзникам гетьманського війська — кримським татарам під Аккерманом. Козацьке військо, немовби руйнівний смерч, пройшлося степовим Кримом, що примусило кримських татар терміново повернутися додому. Таким чином, Іван Виговський несподівано втратив прекрасну численну кінноту. Безумовно, це не тільки позначилося на боєздатності гетьманських військ, але й послабило позиції Виговського як гетьмана.