Фатальна помилка - Тимур Іванович Литовченко

 «Живий» товар (тут і далі — прим. авт.).

 Давня назва ріки Урал.

 Православним.

 Католицтва.

 Схизматиками (в значенні «невірні», «єретики», «розкольники») католики називали православних.

 Необроблена заготовка дерев’яної ложки.

 Орган військового управління в Московському царстві XVI–XVII століть, який відав служилими людьми, військовим управлінням, а також південними і східними прикордонними містами царства.

 Гасло Лейденського університету — «Praesіdіum Lіbertatіs» («Оплот волі»).

 Республіканський державний устрій З’єднаних провінцій став наслідком компромісу між молодою буржуазією та старим дворянством, досягнутий ще в ході Нідерландської революції. Верховним органом держави були Генеральні штати, у яких засідали делегації від 7-ми провінційних штатів. Генеральні штати вирішували питання війни і примирення, відали фінансами та збройними силами. Провінція Голландія, відповідно до економічної потужності її буржуазії, мала в Генеральних штатах найбільший вплив. Влада в окремих провінціях належала провінційним штатам, що складалися з делегацій від міських магістратів і представників місцевого дворянства. Доступ в усі ці органи управління був відкритий лише для 2–3 тис. осіб з верхівки голландської торговельної буржуазії, які поступово утворили замкнену правлячу касту «регентів».

 Інша назва Нідерландської революції.

 Університет був подарований місту Лейдену Вільгельмом І Оранським Мовчазним як подяка за мужність містян, які непохитно витримали у 1575 році облогу іспанців, що тривала протягом року. Інша пропозиція Вільгельма Оранського зводилася до довічного позбавлення міста усіх видів податків, проте жителі Лейдена вважали за краще мати в рідному місті чудовий університет, який з часом уславився на всю Європу.

 Згідно з переказами, під час річної облоги лейденський мер якось сказав городянам, що згоден, аби з його відрубаних рук приготували їжу для голодуючих, ніж відкрити ворогам міські ворота.

 Піддячий, згодом думний дяк Іван Тарасьєвич Грамотін очолював Посольський приказ (тодішній аналог Міністерства закордонних справ) при різних московських царях тричі, востаннє це було в 1618–1635 рр.

 Романов Михаїл Федорович (1596–1645 рр.) — перший московський цар з династії Романових, царював з 27 березня 1613 року.

 Рєпнін-Оболенський Борис Олександрович — очолював Розбійний приказ (тодішній аналог Міністерства внутнішніх справ) на початку XVII століття. Причому це було точно до 1638 року, коли князя Рєпніна поставили на чолі Іконного приказу.