(не) Ідеальний бос - Аксінія Найт

– Вибач мені, прошу... Я правда не підозрював, що Ділан вирішить скористатися нашим з тобою знайомством. До останнього мені нічого не було відомо. Я лише попросив вихідний, щоб спокійно провести з тобою святковий день. А він раптом почав розпитувати подробиці, змусив показати фото, – він усе міцніше притискав дівчину до себе, відкриваючи правду. – Коли він побачив тебе, відразу змінив своє рішення і дав мені відгул. Але перед моїм відходом бос вручив мені камеру і попередив, що я маю знімати все, пов'язане з його конкурентом – Алексісом Коулманом.

– Чому саме ти?.. Чому він не дав доручення комусь іншому?

– Я начальник служби безпеки у його ресторані. І містера Коулмана мені представили, як людину, яка може завдати шкоди. У мене не було можливості відмовитись, інакше мене просто звільнили б.

Шеріл поступово приймала цю правду і заспокоювалася в обіймах Ніколаса, втомившись після такого напруженого дня. Вона розуміла, що їй нема кого звинувачувати, окрім себе самої… Помилка багаторічної давності знову зіпсувала їй все життя…

– Іди, Нік, – прошепотіла вона, зовсім не бажаючи переривати обіймів. Шер боялася тих почуттів, які Нік у ній викликав, навіть незважаючи на те, що вона дізналася. Внутрішньо дівчина одночасно хотіла і прогнати його, і дозволити залишитись.

– Ні, Шер, не піду. Я справді хочу допомогти тобі. Розкажи мені все як є. Прошу тебе... Довірся мені...

Вони сиділи на підлозі в обіймах один одного. Шеріл таки закуталася в його піджак, коли нарешті зважилася зізнатися. Дівчина розповіла абсолютно все із самого початку. Поступово їй ставало легше, відкрившись у своєму болю. Вона чекала засудження з боку чоловіка, але його погляд був сповнений такої ж ніжності, як і всі ці місяці.

– Чому ти не розповіла все Алексові відразу?.. – обережно запитав Нік, коли вона перестала говорити.

– А як ти собі це уявляєш? Ділану потрібна була вистава, в яку всі повірять… Він її отримав. Хоча маю сумнів, що це те, що йому хотілося побачити…

– Але ж зараз у тебе всі фото та вихідники на руках. Чому ти продовжуєш мовчати?

– Я впевнена, що Алекс мене не захоче слухати. Мені не хочеться руйнувати його тендітне щастя. Він надто довго був один. Я сама ніколи не бачила з ним майбутнього, ми були більше як брат і сестра, але там у його власному ресторані я перейшла кордон. Кордон нашої багаторічної дружби. І сама ж залишила його з іншого боку.

Шеріл знову заплакала і, відчувши підтримку чоловіка, розслабилась у його обіймах. Вперше за багато років вона відчувала себе щасливою поряд із Ніколасом. Їй зовсім не хотілося бачити в ньому ворога, адже він також, швидше за все, став заручником нікому невідомого плану Ділана Хейза. Без права на відмову, як і вона сама.

– Ми знайдемо вихід. Я буду поряд і допоможу, – прошепотів він їй прямо на вухо, не випускаючи зі своїх обіймів.