(не) Ідеальний бос - Аксінія Найт

* * * Від імені Алексісу * * *

Алекс повернувся до свого кабінету в досить гарному настрої. Доки шеф-кухар із майбутньою помічницею не звільнилися, чоловік повернувся до відкладених документів. Через хвилин десять у двері пролунав стукіт і увійшла Адель.

– Містере Коулман, ось два екземпляри тимчасового контракту, як Ви і просили, – вона поклала на стіл папку з документами. – Щось ще?

– Ні, дякую, місіс Тейлор, – і адміністратор одразу вийшла з кабінету.

Алексіс уважно перечитав умови їхньої тимчасової угоди та залишився повністю задоволеним текстом. Відклавши убік контракт, він почав вивчати звіти щодо рекламної кампанії їхнього ресторану. Чоловік бачив, що справи закладу йдуть лише нагору і не збирався зупинятися на досягнутому. У його плани входило поступово відкрити мережу ресторанів французької кухні по всьому Лос-Анджелесу.

Коли господар перестав розбирати всі звіти, що накопичилися за останній тиждень, у двері знову постукали, але вже впевненіше і голосніше, ніж до цього.

– Увійдіть! – запросив чоловік відвідувачів до кабінету.

– Містере Коулман! Я повертаю Вам дівчину для подальшої розмови. Перепрошую, що ми так затрималися. Ніколь допомогла мені з кількома складними замовленнями із зали.

– І що Ви скажете, містере Белл, з цього приводу? – поцікавився Алекс у шефа, вдаючи, що не помічав присутність Ніколь у кабінеті.

– У неї золоті руки. Я здивований, що у попередньому ресторані не змогли оцінити її таланту. Тож майте на увазі, містере Коулман, я від такої помічниці просто так не відмовлюся.

– Дякую, Жозефе. Я врахую Вашу думку, – чоловік нарешті глянув на дівчину, що стояла за спиною шеф-кухаря, і помітив її здивований погляд. Зважаючи на все, вона не очікувала такої оцінки від самого шефа. І знову питання виникли у голові Алексіса, на які хотілося б отримати відповіді. Але він розумів, що навряд чи їх отримає принаймні зараз.

В один момент Алексу прийшла одна шалена ідея, і, враховуючи думку Жозефа, він не міг не скористатися цим.

– Сідайте, міс Флорес! Думаю, нам є що обговорити з Вами.

– Ви думаєте, що нам є що обговорювати? Чи Ви передумали приймати мене на роботу? – з деяким сарказмом запитала дівчина.

– Думаю є. У мене для Вас одна дуже важлива пропозиція, – чоловік підняв на Ніколь свій погляд і несподівано помітив, як у її очах промайнув страх, але швидко зник. А сама дівчина напружилася та насторожилася. Алекс не міг зрозуміти, що спричинило таку реакцію.

– Яка така пропозиція? – її голос злегка тремтів, але вона щосили намагалася це не показувати за нотками сарказму.

– Я пропоную вам укласти контракт на постійну роботу. Без будь-якого випробувального терміну.

Ніколь з явною недовірою подивилася на боса і рішуче поставила своє запитання.

– З чого раптом така щедрість, містере Коулман? І що я Вам буду за це винна?

– Нічого, окрім якісного виконання своїх професійних обов'язків. Я високо ціную думку Жозефа, – роздратовано видихнув Алекс, розуміючи, що без додаткових пояснень йому не обійтися. – Коли я прийняв його на роботу, він поставив мені категоричну умову, що не потерпить жодних помічників на кухні. Але кілька днів тому шеф-кухар сам особисто попросив допомоги та обрав саме Ваше резюме серед інших. Причому вибір його був досить категоричним. Ви, міс Флорес, єдина людина, яку він погодився пустити на свою кухню і готовий ділити там місце.

– І це все? – була щиро здивована дівчина.

– А що б Ви ще хотіли? – не втримався від уїдливого коментаря бос. – Я ціную думку своїх співробітників. І містер Белл не є винятком. Вибір лише за Вами!

Алексіса вже починала дратувати ця безглузда розмову. Інша людина на її місці погодилася б, навіть не роздумуючи. А вона шукала якусь незрозумілу каверзу в його пропозиції.

– Я можу прочитати умови контракту? – нарешті заговорила Ніколь.

– Так, звичайно, – бос зателефонував адміністратору і попросив принести два екземпляри контракту на постійну роботу. Буквально за кілька хвилин Адель принесла необхідні документи, які Алекс простягнув дівчині. – Ось, візьміть.

Поки міс Флорес уважно вивчала кожен пункт контракту, господар почав розглядати свої поточні питання. Минуло, мабуть, не менш як півгодини, коли Ніколь нарешті повернулася до розмови.

– А які ж умови розірвання договору з ініціативи співробітника чи Ви їх ховаєте? – посміхнулася вона, розуміючи, що вони знову повернулися до початку їхньої зустрічі.

– Міс Флорес, у контракті все це прописано. Головна умова, яка має значення – це те, що Ви повинні опрацювати не менше року, перш ніж подати заяву на звільнення.

– А як же якісь надзвичайні ситуації? Чи для Вас таких не існує? Хоча, мабуть, це дурне питання… – Алекс помітив сарказм у її голосі.

– Існують. Але я вважаю, що кожна ситуація є індивідуальною і не може бути прописана в загальному договорі. Такі питання вирішуються за фактом виникнення. Це все, що Вас цікавить?

– Так. Я готова підписати цей контракт, – якось дивно видихнула Ніколь, ставлячи свій підпис на документі.