Кресова книга справедливих - Ромуальд Неділько

Дилягова, ґміна Динів – польське село, в якому проживало кільканадцять українців.

У липні 1944 року члени УПА планували вбивство священиків, настоятеля Франциска Пасцяка та вікарія Казимира Пися з Дилягової. Обидва були попереджені знайомою вчителькою-українкою, заховалися в Динові та уникнули смерті.

Джерело: A. Gołąb, Powiat Brzozów, „Na Rubieży” 1999, № 39, с. 19.

Невістка, ґміна Ніздрець – село зі значною перевагою польського населення над українським, яке налічувало понад 400 мешканців.

У 1945 році українець Іван Киць був вбитий СБ ОУН в покарання за те, що попередив поляків про планований напад.

Джерело: A. Gołąb, Powiat Brzozów, „Na Rubieży” 1999, № 39, с. 22.

Селиська, ґміна Динів – польсько-українське село, яке налічувало близько 600 мешканців.

У 1946 році 5-особова українська родина була вбита СБ ОУН за те, що надавала допомогу полякам і попереджувала їх про небезпеку бандерівського нападу.

Джерело: A. Gołąb, Powiat Brzozów, „Na Rubieży” 1999, № 39, с. 23.

Балигород, ґміна Балигород – село, яке налічувало близько 1700 мешканців, населене в більшості євреями, а також поляками й українцями.

6 серпня 1944 року відділ УПА влаштував облаву на поляків, які виходили з костелу та на тих, які заховалися в будинках. Було розстріляно понад 40 осіб. Священик Юзеф Мєзін врятувався завдяки цьому, що за нього заступився місцевий греко-католицький священик, українець Оленько. Адвокат Станіслав Сметана врятувався завдяки допомозі місцевих українців, які його в себе заховали.

Джерело: ks. W. Piętowski, Stosunki polsko-ukraińskie..., с. 222.

Волковия, ґміна Волковия – село з перевагою українського населення над польським, яке налічувало близько 560 мешканців.

У 1943 році секретар ґміни у Волковиї, Володимир, під час одного із зібрань солтисів, у кожному селі звелів організувати відповідну боївку, яка кожної хвилини буде готова «вибити поляків поголовно». Солтис села Буківець цей заклик засудив.

Джерело: ks. W. Piętowski, Stosunki polsko-ukraińskie..., с. 234.

Завіз, ґміна Волковия – село з перевагою українського населення над польським, яке налічувало близько 600 мешканців.

У 1945 році українець звелів своїй дружині-польці, щоб вона покинула хату та заховалася в лісі. Вона повернулася наступного дня та вдома наштовхнулася на останки сина. Він служив в УПА і отримав наказ вбити матір. Імовірно, його вбив батько. Через деякий час, батька знайшли повішеним, з карткою на грудях «За зраду України».

Джерело: Свідчення Антоні Матушевського, [у:] Z. Ziembolewski, W morzu nienawiści. O takich, którzy nie przestali być ludźmi, Krosno 2001, с. 103–107.

Криве, ґміна Затварниця – село зі значною перевагою українського населення над польським, яке налічувало близько 980 мешканців.

У 1943 році українці Анна й Григорій Мисько та їхня теща були вбиті УПА за приховування поляків.

Джерело: H. Komański, M. Seredyński, Powiat Lesko, ч. 3, „Na Rubieży” 1998, № 29, с. 22; J. Pawłusiewicz, Na dnie jeziora, Warszawa 1981, с. 306.

Ропенка, ґміна Ропенка – село зі значною перевагою українського населення над польським, яке налічувало близько 1100 мешканців.

Родина українця Ярослава Андруха з Ропенки у 1944 році приховувала поляка Мечислава Кольора.

Джерело: Спогад Ярослава Андруха, [у:] 1947. Пропам’ятна Книга..., с. 492.

Творильне, ґміна Лютовиська – село, населене, в переважній більшості, українцями, в якому проживали дві польські родини; налічувало понад 900 мешканців.

18 січня 1945 року бандерівці вбили Марію Кухаж з двійкою дітей. Раніше вони приховувалися в української родини Галушків. «За приховування ляхів» Галушки (4 особи) також втратили життя.

Джерело: H. Komański, M. Seredyński, Powiat Lesko, ч. 3, „Na Rubieży” 1998, № 29, с. 33.

Вілька Горинецька, ґміна Горинець – польсько-українське село.

У травні 1944 року члени УПА атакували ближній Горинець. Як розповідає Анджей Літвак, тоді 6-річний хлопець, його мати вирішила втікати разом з сином. «Ми бігли через поле, а за нами гнався чоловік з сокирою. Він нас наздогнав і виявилося, що це був місцевий провідник УПА, який сказав матері, що гнався за нами, щоб захистити від своїх, потім показав нам напрямок втечі».

Джерело: Свідчення Анджея Літвака від лютого 2004 (у зборах Ромуальда Нєдзелька).

Нова Гребля, ґміна Олешичі – польсько-українське село.

У жовтні 1945 року за допомогу полякам була вбита українка Анна Петришин.

Джерело: H. Komański, Powiat Lubaczów, „Na Rubieży” 1995, № 11, с. 20.

Нове Брусно, ґміна Горинець – польсько-українське село.

28 березня 1945 року, за надавання допомоги полякам, були вбиті українці Ілько Баран та Стефан Кручко (разом з дружиною й дочкою).

Джерело: H. Komański, Powiat Lubaczów, „Na Rubieży” 1994, № 7, с. 17.

Радруж, ґміна Горинець – польсько-українське село.

За допомогу полякам у цьому селі було вбито двох українців, Яцину й Тарабана, цього останнього у 1946 році.

Джерело: H. Komański, Powiat Lubaczów, „Na Rubieży” 1994, nr 7, s. 18.