Спостерігаючи за англійцями - Кейт Фокс

Я з’ясувала, що клабери-геї чесніше та відкритіше, аніж гетеро, зізнаються у секс-інтересах: дехто з них притримується правила «Будь ласка, тільки без сексу», але більшість таки відверто зізнається, що для них флірт, пошук партнера та секс — це важливі елементи клабінгу.

Флірт на роботі

І «флірт з наміром», і «флірт для рекреації» практикують чи не у всіх офісах Англії. Згідно з соціальними опитуваннями, майже 40 відсотків англійців знаходять чоловіка / дружину чи сексуального партнера саме на роботі. Найновіші дослідження показали, що флірт знижує рівень стресу та напруги на роботі: завдяки легкому флірту в офісі панує невимушена атмосфера, конфлікти рідшають, а обмін компліментами сприяє підвищенню самооцінки.

Та ми всі це знали, ніяке це не відкриття! Заради справедливості зауважу, що флірт на роботі перебуває під загрозою пуританських віянь, які прийшли до нас з Америки, де він офіційно заборонений в робочому середовищі (це «нежиттєздатний» хід на догоду політичному лобі, він приречений на невдачу, адже намагається заборонити поведінку, що глибоко вкорінена у психіці людини). А втім, в Англії робота й досі лідирує у рейтингу найсприятливіших зон для флірту. Теоретично, вона проходить всього за двома пунктами тесту САС, оскільки алкоголь в офісах та на фабриках недоступний, а от на практиці співробітники знаходять можливість разом випити. У пунктах «соціалізація» та «спільні інтереси» роботі немає рівних! Ще учасники фокус-груп назвали особливо сприятливими зонами для флірту курси, конференції з продажів, академічні симпозіуми, екскурсії та навколоробочі зустрічі, які поєднують в собі і спільні інтереси, і невимушену атмосферу, скроплену свяченою водою святкової випивки.

Одначе, флірт на робочому місці прийнятний лише у строго визначених місцях, із чітко визначеними категоріями людей і в чітко визначений час. І тільки при чітко визначеній оказії! У кожному офісі є неписаний етикет, який врегульовує флірт. Я з’ясувала, що в деяких компаніях «осердям флірту» є кавові автомати, ксерокс та кафетерій. В одному офісі таким неофіційним плацдармом для залицянь був балкон, на який ходили переважно курці, які, до слова, більш товариські, аніж некурці, або принаймні у них є відчуття буремної солідарності (одна жінка розповіла, що вона не курить, але прикидається курцем, бо з ними «веселіше проводити час»!).

Навчальні заклади

Майже всі навчальні заклади є заповідниками флірту. Причина проста — там повно молодих людей, які вперше в житті обирають собі пару. А ще ці заклади проходять за всіма трьома пунктами тесту САС — школи, коледжі та університети набирають дуже багато балів по соціалізації та спільних інтересах, а з алкоголем, якого, напевне ж, не подають в аудиторіях, надолужують поза навчанням — нагод напитися разом є чимало.

Для нашої молоді фактор спільних інтересів важить особливо багато. Молодь сором’язлива всюди, але англійська — особливо неоковирна, їй бракує соціальних навичок, щоб піти на контакт, не маючи спільних точок дотику. А тут студентам вже легше — потенційні партнери автоматично мають спільне підґрунтя і немає потреби силувати себе до пошуку спільних тем для розмови.

Спорт, спортивні клуби, хобі та Правило невмільця

Спорт та хобі мають високі показники соціалізації та спільних інтересів у моєму тесті. З алкоголем треба ще попрацювати додатково, адже він не включений у програму за замовчуванням.

З’ясувалося, що серед членів аматорських спортивних клубів та клубів за інтересами градус флірту обернено пропорційний до спортивних успіхів учасника та його чи її відданості заняттю. Серед невмілих тенісистів, слабосилих любителів піших прогулянок, криворуких художників та поганих танцюристів, яким самі знаєте що заважає, виявилося чимало, звісно, не без винятків, охочих до флірту, а от серед професійних, серйозних та успішних змагальників їх було трохи менше. Навіть найнедолугіший невмілець, однак, до останнього прикидатиметься, що прийшов на спорт чи в клуб виключно за призначенням — займатися спортом абощо. Ба більше, вони можуть у це щиро вірити — англійці взагалі ще ті майстри самообману, та правда в тому, що всі ці тенісні ракетки, детальні військово-топографічні мапи та пензлики — це щось на кшталт реманенту для соціалізації, а подекуди ще й інструмент для загравання.

Публічні заходи

Хоч більшість спортивних та публічних заходів, як-от похід в театр чи кіно, й мають сприятливий ґрунт для взаємно цікавих розмов, а деякі з них ще й набирають непогані бали з соціалізації, вони не дуже сприяють флірту та пошуку партнера, адже час на спілкування там дуже обмежений перервою чи антрактом — щоб не «пропустити все».

Кінні перегони, однак, — найразючіший виняток з правила. Там «все» відбувається дуже швидко, буквально декілька хвилин — і по всьому. Зате півгодинну перерву між заїздами етикет велить цілком і повністю присвятити соціалізації та дружньому спілкуванню з незнайомцями. Перегони відповідають усім трьом вимогам тесту САС, ба більше, вони ще й мають бонус — готову фразу-зачіпку до розмови (і там точно буде слово «ставити»): «На кого ставите в заїзді три тридцять?».

Вечори знайомств, шлюбні агенції та правило «Жодних побачень»

Вечірки, клуби та агенції знайомств теж проходять по тесту САС, але є одне «але». Вони просідають по спільних інтересах. На перший погля, це може здатись дивним, адже усі відвідувачі мають спільну мету — знайти собі пару, але зізнатися у цьому — лячно, і на зачіпку до розмови вона не годиться. Англійці, навіть на зустрічах без романтичного контексту, схильні прикидатися, що вони зібралися не для того, щоб просто зібратися, їм потрібен якийсь псевдопривід, а в таких тонких та інтимних справах, як зустрічі з метою пошуку партнера — й поготів. Навіть коли ми йдемо на «побачення», то намагаємося не промовляти це слово. Чоловіки особливо комизяться через слово «зустрічатися» — воно враз робить процес офіційним та явним, а це для них надто бентежно. І надто серйозно. Нам не подобається, коли процес набирає загрозливо серйозних обертів: саме слово «побачення» вже, здається, суперечить духові правил гумору по-англійськи!

Ми й досі вбачаємо щось неприйнятне в «організованому звідництві». Усілякі зустрічі для самотніх та шлюбні агенції — це для нас щось неприродне, надто надумане, їм бракує спонтанності та невимушеності, без яких романтичні стосунки немислимі. Багато хто соромиться визнати, що звертається по допомогу до шлюбної агенції чи відвідує зустрічі для самотніх. Для них — це щось негідне і рівноцінне зізнанню у невдачах. Та правда в тім, що в організованому звідництві нема нічого ані негідного, ані неприродного. Впродовж всієї історії людства практикували організоване звідництво, а в деяких країнах й досі його практикують. Та англійці через зацикленість на приватності ще неохочіше за інших західних європейців зізнаються у доцільності такої практики.

Інтернет та ефект лімінальності

Кіберфлірт, певна річ, не витримує тесту на алкоголь (хоча до інтернетних романів варто б застосувати інші тести), але має дуже високі показники у