Елчі. Янгол? - Беатріс Марр
Її батько був удома. Усередині все виглядало дуже комфортно, але я не зміг розглядати деталі, з якою міг би це зробити раніше. Я йшов до своєї мети, до батька Аїше. Він сидів у своєму кабінеті, переглядаючи якісь рахунки. Почувши кроки, батько Аїше підняв очі й здивовано поглянув на мене. Я не дав йому сказати жодного слова.
– Здрастуйте, Озтюрк – ефенді. Мене звуть Елчі. Я – Ваш сусід. Прошу Вас, вислухайте мене… – з невідомою мені раніше впевненістю випалив я, сяючи карими очима. Мабуть, Малік взявся до справи. Що ж, воно й на краще. – Я хочу, щоб Ви відклали заручини Омера та Аїше й прошу руки Вашої дочки. Я люблю її... Так, я не багатий, але заради неї готовий померти. Адже Ви бажаєте щастя своєї доньки... Чи буде вона щаслива з хвалькуватим і пихатим Омером? Не впевнений. Аїше стане в'янути як квітка під палючим сонцем, а Ваш майбутній зять візьме собі другу дружину, забувши про першу ... Дайте мені шанс боротися за право бути її чоловіком, благаю Вас!
– Ти мене здивував, хлопче. Я дам тобі шанс, але тільки тому, що Аїше ще занадто мала для заміжжя. Потрібно ще мінімум два роки, щоб вона оформилася як дівчина та засвоїла всі правила заміжньої жінки. За ці два роки ти маєш зібрати десять тисяч лір на викуп. Не збереш – вона стане дружиною Омера. Я все сказав. Іди.
Господи, дай мені сил на найближчі два роки не стати озлобленим й залишитися таким самим, яким мене запам'ятала моя Аїше.
«Дякую тобі, Малік, без тебе б у мене нічого не вийшло», – подумав я, виходячи з чудового будинку і швидко прямуючи до саду.
___________________________________
Я розправив крила і злетів у небо: поєднання білого та чорного, ангела та джина. Як гордий орел, хотів я оберігати спокій мого містечка. Як раніше...
«Мені потрібно заробити величезну суму грошей самостійно. Заради Аїше. Якщо стану темним, то не буду гідним моєї коханої. Мені треба бути розважливим з Маліком у моїй душі, і не піддаватися необдуманим вчинкам».
Злетівши на верхівку гори, набрав повні легені морозного повітря. Я можу це зробити. Заради хвилини щастя з нею треба боротися до кінця, навіть якщо цим кінцем буде смерть...
