Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів

військовослужбовця до розташування військової частини. До моменту прибуття представника з військової частини звільнено­го з дисциплінарного батальйону військовослужбовця розміщують за межами території тримання засуджених військовослужбовців. Командир дисциплінар­ного батальйону складає службову характеристику на військовослужбовця, який звільняється.

Час перебування засуджених військовослужбовців у дисциплінарному ба­тальйоні до строку військової служби не зараховується. Військовослужбов­ців, які відбули покарання або звільнені умовно-достроково, а також осіб, що підлягають звільненню у зв’язку з амністією або помилуванням, звільняють з військової служби в запас безпосередньо з дисциплінарного батальйону, якщо вони відслужили встановлені Законом України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» строки строкової військової служби.

Звільнені з дисциплінарного батальйону військовослужбовці одержують такі документи: довідку про звільнення, обліково-послужну картку, військо­вий квиток, медичну книжку, продовольчий, речовий і грошовий атестати. Ордени, медалі, відзнаки і документи, гроші та цінності, а також інші особисті речі видають звільненим з дисциплінарного батальйону військовослужбовцям під підпис згідно з описом особистих речей і роздавальною відомістю. Служ­бову картку і характеристику надсилають до військової частини поштою або віддають представникові військової частини. Опис особистих речей залишають на зберігання в штабі дисциплінарного батальйону, а роздавальну відомість — у фінансовій службі.

Звільнених з дисциплінарного батальйону військовослужбовців забезпечу­ють на дорогу військовими перевізними документами, загальновійськовим на­бором сухих продуктів та милом за встановленими нормами або грошовою компенсацією. До військових частин вони прямують під супроводженням пред­ставника військової частини, до якої він вибуває, а до місця проживання — са­мостійно.

Засуджених військовослужбовців, які відбули покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні або достроково звільнені від цього покарання, ви­знають такими, що не мають судимості. Засуджених військовослужбовців, звіль­нених з дисциплінарного батальйону умовно-достроково, такими, що не мають судимості, визнають після закінчення невідбутої частини строку покарання.

11. Тримання у дисциплінарному батальйоні є найбільш суворим з усіх так званих військових покарань. Його вирізняє з-поміж інших та обставина, що поряд зі специфічними елементами відбування цього виду покарання, зазна­ченими у коментованій статті, при його виконанні застосовуються основні за­соби виправлення засуджених. Це дозволяє у процесі виконання даного виду покарання використовувати значне число елементів, які належать до режиму, виховної роботи, розвитку у засуджених корисної ініціативи та ряду інших.

Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених військово­службовців, які утримуються в дисциплінарному батальйоні, є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна пра­ця, виховна й соціальна робота, громадський вплив, військове навчання. На­звані засоби виправлення та ресоціалізації застосовують з урахуванням харак­теру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину, особистості засу­дженого військовослужбовця, а також його ставлення до праці та виконання вимог статутів Збройних Сил України.

12. Згідно з Указом Президента України від 7 листопада 2001 р. № 1053/2001 «Про положення про проходження військової служби відповідними категорія­ми військовослужбовців», основна відпустка зазвичай надається військово­службовцям строкової військової служби за весь період проходження військо­вої служби після проходження ними не менш як три місяці строкової служ­би тривалістю: а) солдатам (матросам) — 20 календарних днів; б) сержантам і старшинам — 25 календарних днів. Військовослужбовцям строкової військо­вої служби, віднесеним до другої або третьої категорії осіб, які постраждали вна­слідок Чорнобильської катастрофи, основна відпустка надається тривалістю: а) для солдатів і сержантів, яким установлено строк служби до 12 місяців, — 30 календарних днів; б) для матросів і старшин, яким установлено строк служ­би до 18 місяців, — 30 календарних днів за перший рік служби та 15 календар­них днів за другий рік служби; в) для солдатів і матросів, сержантів і старшин, яким установлено строк служби до 9 місяців, — 20 календарних днів. При цьому військовослужбовцям строкової служби додатково понад визначені цим пунк­том строки відпусток надається час для проїзду до місця проведення відпустки і назад.

Проте, за статтею, що коментується, відпустки, передбачені для військово­службовців строкової служби, засудженим військовослужбовцям не надаються. Тобто особи, засуджені до покарання у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні, позбавлені права на використання зазначених відпусток.

13. Особливості порядку подання військовослужбовцями звернень визна­чені у Законі України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», який в цілому відповідає Закону України «Про звернення громадян». Так, усі військовослужбовці мають право надсилати письмові звернення або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управ­ління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та ін­ших державних органів у разі: а) незаконних рішень, дій (бездіяльності) щодо них командирів чи інших військовослужбовців, порушення їх прав, законних інтересів і свобод; б) незаконного покладення на них обов’язків або незаконного притягнення до відповідальності. З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржують­ся, а якщо ті, хто подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їхні права, скарга подається у порядку підпорядкованості.

Військовослужбовці, які подали заяву чи скаргу, мають право: особисто ви­класти свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи скаргу, звернутися за до­помогою до свідків; подати додаткові матеріали, що стосуються справи, чи кло­потати, щоб їх вимагав командир або орган, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги; одержати письмову відпо­відь про результати розгляду заяви чи скарги; ознайомитися з матеріалами перевірки заяви чи скарги; оскаржити прийняте за їхньою заявою чи скаргою рішення в суді; вимагати відшкодування збитків у встановленому законом по­рядку.

Ніхто не може бути скривджений на службі чи покараний за те, що він подає пропозицію, заяву чи скаргу, проте подання скарги військовослужбов­цями не звільняє їх від виконання своїх службових обов’язків і наказів коман­дирів.

Під час опитування військовослужбовців заява чи скарга може бути пода­на усно або в письмовій формі безпосередньо на ім’я командира, який прово­див опитування. Пропозиція, заява чи скарга, подані в письмовій формі, мають бути підписаними. Пропозиція, заява чи скарга, що не містять даних про заяв­ника, визнаються анонімними і розгляду не підлягають.

Відмова у задоволенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на закон або військові статути із зазначенням мотивів відмови та роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Усі пропозиції, заяви чи скарги розглядаються і вирішуються у строк, який не перевищує