Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого насправді бажаєш - Барбара Шер
Другий вид нагород – це те, що ви повинні часто давати собі просто тому, що ви – це ви, і ви цього варті. Таким бонусом може стати будь-що: приготування для себе вишуканої страви, гаряча ванна, у якій можна довгенько поніжитись, купівля нової спортивної куртки, джазової платівки чи квитка до театру. Цей вид нагороди так само важливий для здоров’я вашого духу, як фізичні вправи – для здоров’я тіла. Ви маєте ставитися до себе як до людини вищого ґатунку незалежно від того, що ви зробили чи не зробили.
Ніколи не карайте себе за те, що пропустили один чи навіть десять кроків вашого плану, позбавленням цих маленьких привілеїв. Коли ви пригнічені, вони необхідні вам найбільше. Вони нагадують, що ви маєте повне право бути на цій Землі та насолоджуватися цим просто тому, що живете. Ви потребуєте задоволення й заслуговуєте на нього за будь-яких обставин. Коли ви чогось досягли, то отримуєте додаткову порцію за те, що були готові зазнати дискомфорту, пов’язаного з ризиком та змінами.
Отже, підсумуємо шість пунктів моєї програми, що повинна допомогти вам упоратися зі страхом:
1. Сигнал виживання № 1: ПІДГОТУЙТЕСЯ. Зберіть інформацію, поради, інструкції та прорепетируйте свої дії.
2. Сигнал виживання № 2: ЗНИЗЬТЕ ВЛАСНІ СТАНДАРТИ – ДЛЯ ПОЧАТКУ. Розпочинайте в безпечній сфері й поступово рухайтеся вперед.
3. БІЙТЕСЯ. Використовуйте сеанси важких часів, аби позбутися страху та напруги до і після складного кроку.
4. ТЕРАПІЯ ДІЙ. Зосередьте свою увагу на конкретних діях, а не на собі.
5. НЕ БІЙТЕСЯ ПОМИЛОК. Вони завдають вам значно меншої шкоди, ніж відмова діяти через страх їх зробити.
6. НАГОРОДЖУЙТЕ СЕБЕ. Ставтеся до себе з турботою в будь-який час і особливо радуйте себе, коли виконали якесь важке завдання.
Сигнал виживання № 3
Тепер, однак, нам доведеться поговорити про третій страх виживання та сигнал, який він дає. Я маю на увазі страх, що успіх може принести холод і самотність, – підсвідоме відчуття, що ви залишите позаду друзів і коханих або вони злитимуться на вас за те, що ви виявились «егоїстичними» і поставили на перше місце свої мрії та плани. «На вершині самотньо» – це поширене кліше, яке є настільки потужним, що здатне налякати багатьох жінок і чоловіків та змусити їх відмовитися від підкорення найвищих вершин. Але правильніше навіть сказати, що самотніше буде зовні – за межами затишного, хоча й надто тісного гнізда очікувань інших людей. Коли ви починаєте рухатись, змінюючи статус-кво, то не можете не сколихнути всіх навколо. А це той момент, коли вам найбільше потрібна їхня підтримка.
Для того щоб ризикувати, вам необхідна набагато більша емоційна впевненість, ніж тоді, коли ви залишаєтеся в безпечних, передбачуваних межах звички. Шлях до мети передбачає не лише сумніви, зміни та невідомість, але й нове та лячне відчуття, що вас бачать. Ви більше не ховаєтеся за непомітною маскою, яка привертає мало уваги й очікувань та не викликає заздрості. Ви прямо заявляєте про своє справжнє «я», даючи обіцянки, яких треба буде дотримуватись, і зчиняєте гамір, якого неможливо не помітити. А це здається небезпечним. Однак якщо поряд із вами є хоч одна позитивно налаштована людина, котра говорить: «Твоя ідея чудова. І ти чудовий. Не зупиняйся. Я з тобою», – ви відчуваєте тепло дружнього плеча, на яке можна спертися.
Я не знаю, чи проводилися якісь статистичні дослідження, але мені здається, що переважна більшість успішних чоловіків отримують таку підтримку від своїх дружин (а також додаткові порції від секретарок та інколи коханок). Я не пам’ятаю жодної книжки, автор якої, висловлюючи подяку всім, хто допоміг у її написанні, не закінчив би перелік словами на кшталт: «А також я вдячний своїй дружині, без чиєї незмінної підтримки та допомоги…» Елегантна жінка всміхається поряд із кожним сенатором, і загальновідома істина в бізнесі, що неодружений молодий начальник обмежений у просуванні кар’єрними щаблями. Також не секрет, що більшість удівців одружуються знову за рік чи два після втрати. Вони не можуть упоратися самі, і їм вистачає здорового глузду навіть не намагатися. Менш відомим є факт, що успішні жінки мали таку саму підтримку у своєму житті, іноді від подруги, але дуже часто від чоловіка. Подивіться на Вірджинію Вульф та Джордж Еліот. Погляньте на Беллу Абцуґ[51] та Жаклін Сюзанн[52]!
Що ж чекає на нас – тих, хто не має такої підтримки? Проблеми. Великі проблеми, тому що саме тоді, коли нам потрібно більше любові й заохочення – коли ми починаємо рухатися до своєї мети, – ми, найімовірніше, отримуємо їх менше. Якщо ви жінка, ваш чоловік, коханий і/або діти можуть сердито реагувати на те, що ви переключите свою увагу з них на щось інше. Зрештою, вони звикли отримувати весь пиріг! Ви не тільки залишаєтеся самотньою – вас поставлено під удар у той час, коли ви й так дуже вразливі. Це може змусити вас покинути або свою мету, або родину, і жоден із цих варіантів не є вдалим розв’язанням проблеми. Є чоловіки, які також опиняються в такій ситуації, – ті, дружини яких ладні підтримати далеко не всі види успіху: пов’язані з кар’єрою, фінансами та безпекою – залюбки, але не амбіції у сфері творчості чи хатнього господарства. Вони готові сприяти прагненню чоловіка стати великим начальником, однак не теслею чи ресторатором.
Якщо ви належите до категорії таких жінок або чоловіків, ваш страх виживання реальний. Страх залишитися самотнім стає пророцтвом, яке ви самі на себе накликаєте, якщо думаєте, що вам доведеться піти з дому або подати на розлучення, аби бути вільним іти до мети! Цей страх – не слабкість, яку можна подолати, зціпивши зуби та не переймаючись. Це сигнал виживання: «Ви не можете йти до мети без емоційної підтримки. Тому здобудьте її». Для цього потрібна певна стратегія. Наступний розділ розповість вам, як це зробити.
