Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про зайнятість населення», в цент­рах зайнятості особі повинна надаватися лише підходяща робота. Для грома­дян, які втратили роботу і заробіток (трудовий дохід), підходящою вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівни­ка, що надається в тій же місцевості, де він проживає. Заробітна плата повин­на відповідати рівню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням її середнього рівня, що склався у відповідній області за минулий місяць. Повинні враховуватися вік, досвід, попередня діяльність особи, трудовий стаж за спеціальністю, тривалість періоду безробіття, становище на ринку праці.

Якщо засуджений без поважної причини не працевлаштувався в установ­лений термін і не став на облік у центрі зайнятості населення, він викликається до інспекції і надає письмове пояснення про причини ухилення від відбуван­ня покарання. Офіційно йому виноситься застереження у виді письмового по­передження про притягнення до кримінальної відповідальності. У разі подаль­шого ухилення від відбування покарання від засудженого береться письмове пояснення, виноситься письмове застереження у виді попередження та нада­ється ще десять днів для працевлаштування.

Якщо ж засуджений вдруге без поважної причини не працевлаштувався у встановлений інспекцією термін і не став на облік у центрі зайнятості насе­лення, працівник інспекції, одержує довідку про це з відповідного центру зай­нятості, надсилає прокуророві подання, копію вироку та матеріали, що свідчать про ухилення від відбування покарання, для вирішення питання про притяг­нення засудженого до кримінальної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 389 КК України.

Після оформлення у встановленому порядку документів стосовно осіб, за­суджених до покарання у виді виправних робіт, працівник інспекції не пізні­ше десятиденного терміну з дня реєстрації копії вироку (постанови, ухвали) суду, заздалегідь уточнивши місце роботи засудженої особи, направляє на під­приємство копію вироку та повідомлення про щомісячне відрахування визна­ченої судом частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в дохід держави.

10. Кожну засуджену особу після взяття на облік негайно викликають до інспекції на співбесіду (неповнолітніх — з батьками або особою, яка їх замі­нює). Роз’яснюють про: а) порядок та умови відбування виправних робіт, б) за­стосування заходів заохочення і стягнення, в) відповідальність за ухилення від відбування покарання. Після цього засуджений заповнює анкету з устано­вчими даними, відомостями про родичів, знайомих, освіту, місце роботи (на­вчання) тощо, у нього відбирається підписка, в якій він власноручно зазначає про ознайомлення з встановленим порядком і своїми обов’язками.

Перша група стосується зобов’язань засудженого у сфері трудових відно­син, до яких належить: а) сумлінне ставлення до праці; б) звільнення з роботи за власним бажанням лише з дозволу інспекції; в) не допускати прогулів та ін­ших порушень трудової дисципліни; г) не з’являтися на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.

Друга група зобов’язань зводиться до необхідності дотримання порядку реєстрації і підтримання зв’язків з кримінально-виконавчою інспекцією: а) з’яв­лятися за викликом до інспекції; б) повідомляти інспекцію про зміну місця про­живання; в) періодично з’являтися на реєстрацію до інспекції у встановлені дні; г) відмічатися в листку реєстрації; д) не виїжджати без дозволу інспекції за межі України.

Третя група зобов'язань містить правила загального характеру, які пови­нен виконувати засуджений: а) додержуватися і не порушувати встановлених порядку та умов відбування покарання; б) виконувати встановлені обов'язки; в) не вчиняти проступки, за які можливе притягнення до адміністративної від­повідальності (п. 5.9 розділу ІІІ Інструкції, ч. 6 ст. 41 КВК).

У разі неявки за викликом до інспекції без поважних причин засуджені за поданням інспекції можуть бути піддані приводу через відповідні органи внут­рішніх справ. Поважними причинами неявки до інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють особу можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.

11. Контроль за місцем проживання засуджених до виправних робіт осіб і проведення з ними індивідуально-профілактичної роботи покладений на ор­гани внутрішніх справ. З цією метою вони:

А) виконують постанови суду та подання інспекції а) про привід засудже­них осіб, які не з'явилися за викликом до інспекції без поважних причин; б) про розшук засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме (ч. 5 ст. 41 КВК); в) про привід засуджених осіб, які ухиляються від явки до них у зв’язку з розглядом кримінальних справ за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт (п. 3.1.3 Інструкції);

Б) здійснюють затримання і конвоювання у порядку, передбаченому кри­мінально-процесуальним законодавством осіб, а) які притягнуті до криміналь­ної відповідальності за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт; б) засуджених до покарання у виді виправних робіт, розшук яких оголо­шено у зв’язку з ухиленням від відбування покарання (ч. 7 ст. 46 КВК).

Підрозділи інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті за запитами пра­цівників інспекції безоплатно надають інформацію щодо розшуку, притягнен­ня до кримінальної або адміністративної відповідальності засуджених осіб, які перебувають на обліку в інспекції.

Після порушення кримінальної справи стосовно особи, яка відбуває пока­рання у виді виправних робіт, слідчий або орган дізнання протягом десяти днів після встановлення факту засудження направляють до підрозділу інспекції, в якому засуджена особа перебуває на обліку, копію постанови про порушення кримінальної справи та інформацію про обрання запобіжного заходу стосовно такої особи.

12. Працівники служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної мі­ліції у справах дітей міських і районних органів внутрішніх справ:

1) ведуть облік осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт;

2) проводять із засудженими особами індивідуально-профілактичну робо­ту, спрямовану на їх виправлення, попередження порушення громадського по­рядку та інших прав громадян, а також учинення ними нових злочинів;

3) щомісяця здійснюють перевірки за місцем проживання засуджених осіб, про результати яких у кінці кожного кварталу письмовою довідкою, окремо щодо кожної засудженої особи, інформують інспекцію і обов’язково додають до неї матеріали перевірки (пояснення засудженої