Політики не брешуть. 10 законів взаємодії політиків і виборців - Вадим Денисенко

Очолив КС «ОВД» отаман Юрій Сафоненко — уродженець Донецька, кримінальний авторитет. У лютому 2014-го він разом зі своїми козаками їздив до Києва для участі в Антимайдані, потім влився в «ополчення ДНР»295. Особисто розстрілював і давав указівки розстрілювати беззбройних громадян України, брав участь зі своїм підрозділом у захопленні пункту перетину кордону «Успенка», в боях під Іловайськом та інших296.

Традицію Донецько-­Криворізької республіки розвивала організація «Донецька республіка», заснована в грудні 2005 року297. Вона розгорнула активну антиукраїнську діяльність — не лише виступала за федералізацію України і повалення тодішньої влади, а й відкрито закликала до відокремлення східних областей. «Донецьку республіку» підтримував «Міжнародний євразійський рух» Олександра Дугіна і його молодіжна структура — «Євразійська спілка молоді» (ЄСМ), заснована 26 лютого 2005 року для протидії новій хвилі «оксамитових» революцій на пострадянському просторі, які, вважає ЄСМ, ведуть до встановлення проамериканських режимів. За словами членів ЄСМ, що їх 9 квітня 2005 року опублікувала газета Washington Post, ЄСМ мала стати «щитом на шляху помаранчевого бульдозера»298. 15–22 листопада 2006 року, перед другою річницею Помаранчевої революції, активісти організацій «Донецька республіка» і ЄСМ проводили мітинги в Донецьку та збирали підписи за референдум щодо створення незалежної держави «Донецька республіка»299. СБУ чомусь не перешкодила цій акції, попри її тривалість і відверто сепа­ратистський характер, і не притягнула її організаторів до кримінальної відповідальності.

«Донецька республіка» проголосила себе правонаступницею Донецько-­Криворізької республіки. «9 лютого 2006 року ми відновили Донецько-­Криворізьку республіку, адже її було нелегітимно, майже на багнетах німецьких загарбників захоплено, потім її захопила Україна», — заявив один із лідерів організації Олександр Цуркан300. Прапор організації «Донецька республіка» спеціально було задумано у вигляді державного прапора. Це триколор з горизонтально розташованими чорною, синьою і червоною смугами та з написом «Донецкая республика» і гербом РФ — двоглавим орлом. Згодом цей триколор став прапором «ДНР».

На початку 2007-го представники «Донецької республіки» провели низку акцій у різних містах Східної України, пропагуючи ідеї сепаратизму і федералізації країни. А 11 квітня 2007 року прапори «Донецької республіки» з’явилися на майдані Незалежності в Києві на мітингу прихильників Януковича301.

Зрештою 6 листопада 2007 року Донецький окружний адміністративний суд постановив примусово розпустити Донецьку обласну громадську організацію «Донецька республіка». Організацію розпустили «за порушення законодавства про об’єднання громадян і проведення діяльності, спрямованої на порушення територіальної цілісності держави». 24 січня 2008 року це рішення затвердив Апеляційний суд Донецької області302. Проте організація продовжила існувати підпільно і навіть проводила публічні акції.

У липні 2014-го в інтернеті з’явилась інформація про те, що російські інструктори готували бойовиків для захоплення Донбасу ще 2009 року. Доказом став фотоальбом, опублікований 12 серпня 2009 року в соціальній мережі «ВКонтакте» на сторінці спільноти «Донецька республіка». Сама група «Донецька республіка» зареєструвалася в соцмережі 2008-го. В альбомі під назвою «Збори керівного складу» виставлено фотографії терористів-­початківців із вогнепальною зброєю та в одязі із символікою й прапорами «Донецької республіки». На фотографіях задокументовано невеликий військовий табір сепаратистів, де вони вчилися стріляти з вогнепальної зброї і кидати «коктейлі Молотова». У пабліку сепаратистів можна знайти інформацію про те, що тренування бойовиків тривали і 2010-го, попри те що тоді на президентських виборах переміг Янукович303.

21 січня 2010 року Апеляційний суд Донецької області передав кримінальну справу, порушену проти трьох лідерів забороненої громадської організації «Донецька республіка», на додаткове розслідування304. За президентства Януковича це «додаткове розслідування» не дало результатів, а заборонена «Донецька республіка» і далі проявляла активність. Донецькі сепаратисти брали активну участь у заходах ЄСМ, відвідали прокремлівський форум «Селігер-2013» у Росії, де отримали гроші на свою діяльність. Фотографії було викладено у блозі одного з учасників форуму305.

Отже, про свої цілі сепаратисти відкрито заявляли задовго до Євромайдану. Відтак зрозуміло, що причиною сепаратизму на Донбасі став не Євромайдан, як про це говорить офіційна російська пропаганда, а тривала підривна робота за фінансової підтримки РФ, яка велася протягом дев’яти років до Євромайдану. На початку 2014 року, в розпал Євромайдану, представники «Донецької республіки» долучилися до зародження Антимайдану в Донецьку. Лідери цієї організації (крім Цуркана, який помер 2010-го) стали активними діячами «ДНР».

Серед чинників, які ускладнювали ситуацію для Росії, треба назвати те, що Донбас — рідна, базова територія Партії регіонів. Крим для ПР був територією чужою, яку вона «загарбала», і коли туди прийшов набагато потужніший загарбник (уже без лапок), тобто Росія, ПР звідти тихенько забралася. Та анексувати аналогічно Донбас, не дійшовши попередньо згоди з ПР і її основними спонсорами, Кремль не міг. Крім того, Донбас не становив для Росії самостійної цінності. Кремль сподівався, ґрунтуючись на хибних етнолінгвістичних розрахунках, що від України відколються одразу вісім областей (Харківська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська) або й більше. От це мало самостійну цінність, до того ж автоматично вирішувало проблеми енерго- й водопостачання Криму та відрізало Україну від моря.

А сам по собі Донбас цікавив Кремль як гачок, на якому можна тримати Україну. Отут інтереси Кремля збіглися з інтересами «донецьких», які теж хотіли тримати Україну на якомусь гачку. Тому перша стадія сепаратистських повстань на Донбасі пройшла з обопільної згоди Кремля і «донецьких». Для підбурювання цих повстань використовувалися всі наявні на Донбасі сепаратистські структури.

Друга стадія, як і в Криму, полягала в інституалізації нової системи влади на сепаратистських територіях. Вона почалася восени 2014 року і теж пройшла з обопільної згоди Кремля й «донецьких». Одночасно приборкувалися і витіснялися будь-які структури, що їх не контролювали або Кремль, або «донецькі».

Третя стадія, яка триває з 2017 року, ознаменувалася «націоналізацією» активів українських компаній на окупованій території Донбасу. Тут уже навряд чи може йтися про обопільну згоду.

Звичайно, такий розвиток подій можна назвати результатом недалекоглядності «донецьких». Однак першопричину слід шукати глибше. Вона в тому, що ще в часи президентства Віктора Ющенка держава не продемонструвала рішучість суворо карати за сепаратистські заклики і тим паче за сепаратистські дії та рішення. Коли серед відомих політиків без кари залишились явні сепаратисти, як-от Євген Кушнарьов, це стало сигналом для суспільства, що сепаратизм — це нормальна, природна річ, хіба що трохи екстравагантна. І саме це уможливило розквіт козачих товариств, підпорядкованих російським центрам, тривалу пропаганду «донецьких республік», появу Жиліних і їхніх «Оплотів», а згодом — уже й реалізацію сепаратистських сценаріїв.

261 http://africanelections.tripod.com/er.html

262 http://www.globalreligiousfutures.org/countries/eritrea

263 http://www.globalreligiousfutures.org/countries/ethiopia

264 https://faculty.georgetown.edu/bh297/HsuEritrea.pdf

265 https://web.archive.org/web/20120604045256/http://www.csa.gov.et/pdf/Cen2007_firstdraft.pdf

266 https://www.cia.gov/library/publications/the-world-­factbook/geos/er.html

267 https://www.cia.gov/library/publications/the-world-­factbook/geos/et.html

268 http://alerozin.narod.ru/OgadenWar.htm

269 Див.: Кирпиченко Вадим. Разведка: лица и личности. — М.: Гея, 1998. — С. 203.

270 https://web.archive.org/web/20000930060820/http://www.roape.org/cgi-bin/roape/show/3815.html

271 https://www.latimes.com/archives/la-xpm-1990–05–27-mn-135-story.html

272 http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/575405.stm

273 http://countrystudies.us/ethiopia/141.htm

274 http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1920/67/pdfs/ukpga_19200067_en.pdf

275 http://www.labour-­party.org.uk/manifestos/1997/1997-labour-­manifesto.shtml

276 https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1997/61/enacted

277 https://peacemaker.un.org/uk-ireland-good-friday98

278 http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1998/47/contents

279 https://ec.europa.eu/eurostat/documents/2995521/10474907/1–05032020-AP-EN.pdf/81807e19-e4c8–2e53-c98a-933f5bf30f58

280 https://www.diariovasco.com/politica/ETA-anuncia-­disolucion-20180502151406-nt.html?ref=https:%2F%2Fru.wikipedia.org%2F

281 https://edition.cnn.com/­2014/02/27/world/europe/ukraine-­politics/

https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016748/

https://www.interfax.ru/world/361702

https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016766/

282 https://www.pravda.com.ua/rus/articles/2014/03/15/7018918/

283 https://www.youtube.com/watch?v=Do6oRjUqrN 8

284 https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2017/03/Web_26_02_Cremea_Analit_Zvit.pdf

285 https://iz.ru/news/566501

286 https://echo.msk.ru/programs/beseda/1326022-echo/

287 https://uainfo.org/blognews/380669-kto-zhe-otdal-krym-putinu.html

288 http://novocherkassk-­gorod.ru/history/town-history/cossack-­revival-history/

289 http://alchevskpravoslavniy.ru/news/aktualnye-temy/kazachij-­listok-1-luganskij-­okrug-donskix-­kazakov.html

290 https://ipress.ua/ru/news/kazaky_luganskogo_okruga_prosyat_putyna_o_voennoy_pomoshchy_ukrayne_46005.html

http://paralel-­media.com.ua/p62337.html

291 http://vvd2003.narod.ru/svidet.htm

292 http://vvd2003.narod.ru/ataman2010.htm

293 https://www.radiosvoboda.org/­a/­26708384.html

294 http://ruskline.ru/opp/2015/5/11/kto_est_kto_v_donskom_kazachestve/

295 https://yadocent.livejournal.com/784552.html

296 https://myrotvorets.center/criminal/safonenko-­yurij-viktorovich/

297 http://newsland.com/user/writer20/content/donetskaia-­respublika-vsio-o-narodnom-­dvizhenii-donbassa/746550

298 http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/articles/A38431–2005Apr8.html?noredirect=on

299 http://rossia3.ru/Regions/don_agt

300 http://bratyaslaviane.narod.ru/­2006/4/i4–06–5-r.html

301 http://podrobnosti.ua/414210-na-majdane-­pojavilis-flagi-­donetskoj-respubliki.html

https://regnum.ru/news/811315.html

https://ura-inform.com/ru/photo/2007/04/12/majdan_don/7

302 https://www.unian.ua/human-­rights/91689-sud-zaboroniv-­diyalnist-gromadskoji-­organizatsiji-donetska-­respublika.html

303 http://www.kasparov.ru/material.php?id=53D 607F597C 40&section_id=43452FA6D 4743&subject_id=183

304 https://censor.net.ua/news/110569/delo_quotdonetskoyi_respublikiquot_otpravleno_na_dorassledovanie

305 https://dn.depo.ua/ukr/donetsk/istoriya-­rozvitku-separatizmu-v-donetskiy-­oblasti-28102015090000

Закон 9 Корупція починається там, де політики перестають тримати слово

Коли говорять про політику, то неодмінно говорять і про корупцію. Ми теж не оминемо цю тему і порівняємо три приклади антикорупційної боротьби: операцію «Чисті