Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Колектив авторів

7. Кримінально-виконавча інспекція згідно з Інструкцією (розділ ІІ) та ч. 5 ст. 36 КВК України, має широке коло повноважень, які в науковій літературі пропонується диференціювати на певні групи залежно від напрямів діяльності, що здійснюється інспекцією, а саме: а) організаційні, б) контролюючі, в) роз­шукові та інші.

До організаційних повноважень можна віднести: проведення реєстрації та обліку засуджених осіб; роз’яснення порядку та умов відбування покарання; погодження з органами місцевого самоврядування переліку об’єктів, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи, та видів робіт, що можуть ни­ми виконуватись, переведення на інше місце роботи, появу на роботі в стані сп’яніння, порушення громадського порядку; встановлення періодичності та днів проведення реєстрації; направлення до органів внутрішніх справ подання про здійснення приводу тих засуджених, хто без поважних причин не з’явився за викликом до інспекції; підтримання постійних контактів з власником під­приємства для своєчасного отримання інформації про ухилення засуджених осіб від відбування покарання; підтримання контактів з органами внутрішніх справ, кримінальною міліцією у справах неповнолітніх і службою у справах неповнолітніх при міських і районних держадміністраціях, а також з громад­ськими формуваннями; направлення до відповідних органів внутрішніх справ подання про привід до інспекції засуджених осіб, які без поважних причин не з’явилися за викликом до інспекції; у разі систематичного несвоєчасного подання інформації про виконання громадських робіт або нездійснення контро­лю відповідальною особою за роботою та поведінкою засудженого, а також не­виконання інших вимог КВК України направлення матеріалів прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згі­дно із законом (ст. 382 КК); направлення до суду подання відповідно до ст. 84 КК України про звільнення від відбування покарання щодо осіб, які під час відбування покарання захворіли на психічну чи іншу тяжку хворобу, що пере­шкоджає відбуванню покарання, та відповідно до ст. 37 КК України щодо осіб, які після постановлення вироку суду визнані інвалідами першої чи дру­гої групи або досягли пенсійного віку, а також жінок, які стали вагітними; у разі ухилення засуджених осіб від відбування покарання у виді громадських ро­біт відповідно до ч. 2 ст. 40 КВК України направлення прокуророві матеріалів для вирішення питання про притягнення таких осіб до кримінальної відпові­дальності згідно з ч. 2 ст. 389 КК України; виконання певних функцій, пов’я­заних із зняттям з обліку осіб, засуджених до громадських робіт.

Групу повноважень контролюючого характеру складають: застосування застереження щодо засудженого про недопущення порушення порядку та умов відбування покарання; контроль за додержанням умов відбування покарання засудженими власником підприємства за місцем відбування засудженими гро­мадських робіт; контроль за проведенням сумарного обліку відпрацьованого засудженими особами часу; здійснення у разі потреби контрольних перевірок за місцем роботи засуджених осіб, складання акта за їх результатами у двох примірниках, один з яких залишається на підприємстві, а другий — з відміт­кою про ознайомлення власника підприємства зберігається в особовій спра­ві засудженої особи та використовується для контролю за усуненням вияв­лених недоліків; надання в разі потреби засудженим дозволу на виїзд за межі України.

Сутність повноважень розшукового характеру полягає: у здійсненні по­чаткових розшукових заходів щодо осіб, місцезнаходження яких невідоме; на­дісланні зібраних матеріалів до відповідних органів внутрішніх справ для ого­лошення розшуку таких засуджених.

За законом проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого з метою його виправлення та недопущення нового злочину покладається на органи внутрішніх справ. Проте аналіз функцій, які здійснюють працівники кримінально-виконавчої інспекції під час виконання покарання у виді громадських робіт, свідчить про їх значну роль у цьому на­прямку роботи із засудженими особами, тому правильним буде ствердження, що кримінально-виконавчі інспекції, маючи достатній обсяг необхідних пов­новажень, забезпечують порядок виконання громадських робіт за участю ор­ганів внутрішніх справ і ефективність процесу виконання-відбування назва­ного покарання.

Працівники служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної мі­ліції у справах дітей міських і районних органів внутрішніх справ ведуть облік осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт, проводять з ними ін­дивідуально-профілактичну роботу, спрямовану на їх виправлення, попере­дження порушень громадського порядку та інших прав громадян, учинення ними нових злочинів. Вони щомісяця здійснюють перевірки за місцем про­живання засуджених осіб, про результати яких наприкінці кожного кварталу письмовою довідкою окремо щодо кожного засудженого інформують інспек­цію, обов’язково додають до неї матеріали перевірки (пояснення засудженого, рапорти про зміну його місця мешкання тощо), які долучаються до особових справ.

Щодо інших повноважень кримінально-виконавчих інспекцій, слід зазна­чити, що під час виконання покарання у виді громадських робіт законодавство безпосередньо не передбачає з її боку будь-яких повноважень виховного ха­рактеру (що можна пояснити нетривалістю виконання громадських робіт), на­приклад проведення індивідуальних бесід, застосування заходів заохочення і стягнення стосовно засуджених (на відміну від подібних при виконанні пока­рання у виді виправних робіт). Проте проведення із засудженими такої роботи може охоплюватися вказівкою на «інші заходи, передбачені законом» (п. 1.3 розд. ІІ Інструкції).

8. Після надходження до органу виконання покарання копії вироку (по­станови, ухвали) суду і розпорядження про вступ вироку в законну силу сто­совно особи, засудженої до громадських робіт, або особової справи з іншого підрозділу інспекції, якщо засуджений змінює місце постійного проживання, відомості про нього реєструються у спеціальному журналі обліку. На кожного засудженого заповнюється облікова картка для сумарного обліку відпрацьо­ваних ним годин і заводиться особова справа, в якій зберігаються матеріали, що є підставою для притягнення особи до відбування покарання та свідчать про відбутий час громадських робіт. Після цього в десятиденний термін інспек­ція надсилає повідомлення:

а) до суду, який виніс вирок про прийняття його до виконання;

б) до органу чи установи виконання покарання, з якої засуджена особа бу­ла звільнена;

в) до відповідного військового комісаріату про взяття на облік особи, засудженої до громадських робіт, яка підлягає призову на дійсну військову службу;

г) до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС Украї­ни в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті про взяття засу­дженої особи на облік, звільнення від відбування покарання, а також після його відбуття;

ґ) до