Нові коментарі
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою - Народні
Українські Книги Онлайн » Наука, Освіта » Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

Читаємо онлайн Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
Baranowicz L. Lutnia Apollinowa. - Kiiow, 1671. - S. 166-167], Івана Максимовича [див.: Максимовичі. Осм блаженства євангелскія. - Чернігів, 1709. - Арк. 82] та інших [про цей та інші сюжети української полемічної літератури див.: УшкаловЛ. Феномен української полемічної літератури // УшкаловЛ. Есеї про українське бароко. - Київ, 2006. - С. 121-132].

564 Сковорода має на думці суперечки про таїнства, зокрема про причастя під однією чи двома особами, про час перетворення святих дарів, про поливальне хрещення тощо.

565 Очевидно, Сковорода має на думці суперечку між православними й католиками, з одного боку, та протестантами - з другого про те, чи може порятувати людину сама тільки віра. Цей сюжет досить часто зринає у творах старих українських богословів [див., наприклад: Книга о вѣрѣ. - Київ, 1620. - С. 168; Галятовський І. Ключ разумѣнія. - Київ, 1659. - Арк. 101; БарановичЛ. Трубы словес проповѣдных. - Київ, 1674. - Арк. 8 (зв.); Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 891-1026; Начатки догмато-нравоучителнаго богословія. - Почаїв, 1770. - С. 258-273].

566 -jyj, МОжна пригадати суперечки про "двоєперстіє" чи "троєперстіє", про партесний спів тощо.

567 Чи не найголовнішим питанням пневматологічних суперечок було питання про те, чи янголи цілком безплотні, чи мають "духовне тіло".

568 ^ут на передньому плані перебували суперечки між католиками й православними про чистилище, що в Україні набули особливої гостроти на зламі ХѴІ-ХѴІІ ст.

569 Сковорода має на думці богословські суперечки з приводу трьох основних моделей змалювання раю: рай-сяЗ, рай -місто, рай-небо.

Брань

Архистратйга Михайла со Сатанбю о сем:

Лёгко быть Благим

Напйсанна в 1783-м ЛѣтЪ.

Возлюбленный Друже Михайле1!

Пріймй от мене и сію Кнйжечку в Дар тебѣ, Именем Твоего же тезоименйта печатлѣнную. Агце Имя Михайлово пріял еси, пріймй и Сердце Его2, воспѣвая из Кнйги Царственныя Пѣснь оную: "Сердце моє твоим, Твоє же есгь моим"3.

В то Время, о Михайле! сущій есй Друг Хранйтелю твоєму Михайлу, единосердечно восклицая:

"Кто яко Бог?"4

Я сію Кнйжечку начал в Бурлуках5. Кбнчил в Бабаях6.

Не орю убо, ни сёю, ни Куплю діііо, ни вбинсгвую. Отвергаю же всякую Житёйскую Печаль. Что убо д іііо? Се Что!

"Всегда благословяще Господа, поем Воскресеніе его"7.

Се моя Д і'.жа и Надѣжа! Чтб ли убо есгь Воскресеніе? Воскресеніе есгь вся Земля Израилева. Прямо сказать, весь Бйбличный Мырик. Новая и Древняя Eva. В сей Землйцѣ спаше Іяков с Покоєм. Како же не с Покоєм? Самый Камень был ему вмѣсто Подушки8. Самая Жёсгосгь была ему Мягкостію Тамо, Гдѣ по нем Самфбн нашёл Соты9.

Ей глаголю! Обрѣтбх и аз. Тамо и сам я покоюся, наслаждаюся, веселюся. Пою со Марбном: Deus nobis haec Otia fecit10.

"Бог нам de Празденство даровал".

Паче же пою с моим Давидом: "Аз уснух, и спах, и восгах"11.

И с моим Исаіею: "Покбй нам дал Бог на Гої’ Ь сей"12.

Не знаю, Чтб то разумѣет Плутарх чрез свою Надежду (нарицаемую у его) Піндарскую13. Он её твбрит Дойлицею Старцам. Сіє же вѣм войсгину, яко Старцы Оныи Соломбновы:

"Вѣнёц Хвальї, Старосгь..."14 и протчая, -кбрмлятся, сбсуще Сосца двоих Матерей и Безневѣстных Невѣсг15: Праматери Еѵы и Матери Маріам, якоже ест пйсанно:

"Сосаша Мед из Каменя"16 и "Тамо дам тебѣ Сосца моя"17.

Речеши, почтб убо не всѣ в сей Земёлькѣ наслаждаются, но алчут, рбпгцут и кленут её? Отвът: Того ради, яко сія Землйчка имѣет Діїі> Части. Дблнюю и Гбрнюю, Здѣшнюю и Тамошнюю, Прокляту и Благословённу, Бѣсбвску и Господню, аки два Сосца и два Истбчники. "Изьшде Іяков от Студ[енца] Клятвеннаго"18. Внял ли еси19? "и идё в Харран"20. Внял ли еси21? "и обріі ге Мѣсто"22. Внял ли? "и спа Тамо"23. Внял ли еси24? Аще бы равная Мѣсга, не бы искал втораго и не шел бы от Здѣ. Не всуе и Исаіа: не тбчію, -речё, - в Земл і; сей, но на ГорІІ ея25. Тамо! Речеши, Кто убо благую Часгь избирает? Отвът: Сего убо ради сія Кнйжечка извбдит на Поднебёсный Позор два Сердца: Ангелское и Сатанское, борюгцаяся между собою. Сія два Царства в каждом Человѣкѣ діііот вѣчную Ббрбу. Егда же Чисгое Сердце одолііло Злобную Бездну, тогда Врата Адова сокрушаются26. Рѣшатся Плііппіікіі. Открывается Путь на бную Воскресшую из Бездн Гору: "Кто взьшдет на Гору Господню?"27

Кая же Сласть и Утііха на ГорІІ той? Возвѣстй нам, о Исаіе! "Покбй даст Бог на ГорІІ сей"28. О довбльно! Еще ли Что то? "Испіют (де) Вино. Испіют Радость на ГорІІ сей"29. О предовбльно! "Помажутся (де) Мѵром на ГорІІ сей"30. О предовбльно довбльно! Се гдѣ наш Іяков покбился! "И спа Тамо"31. Спа в Харранѣ. Во Градѣ Любви спа.

"Тамо дам тебъ Сосца моя"32.

Вйдиши ли, Возлюбленне Михайле? Се гдѣ покбится Друг твой! Старец Варсава Данійл Мёін-Гард33. Амйнь!

Іюня 19-го, 1788-го Года.

Главйзна Творёнія

"Убіёт Дракона, сущаго в Мори". Исаіа34.

"Како спаде Деннйца!"35

"Кленушу Нечесгйвому Сатану, сам кленёт свою Душу". Сирах36.

*

"Дбндеже День озарйт, и Деннйца возсіяет в Сердцах ваших". Петр37.

Борба и Пря о Том: Претрудно быть злым.

Легко быть благйм.

Возлетѣв Нетопырскими Крйлами Сатана из преисподних в Гбрняя, остановйлся на Предіілах Атмосфёры106. Узрѣв же Нощным Оком Лучезарный Оный Дом:

"Премудрость созда себь Дом

И утверди Пирамйд107 седмь"38, - Адским Рыком, аки Громом, возревѣл

так:

"К Чему сей Дом сотворён?"

На сей Трус Бурен, Сребровйдными, со златым Междораміем, Крйлами, аки Орел на Лов, низпугцаясь, Михайл возопйл:

О Враже Божій39! Почто ты здѣ? И что тебѣ здѣ40? Древле отрыгнул еси предо мною хулу на Мойсеево Твлоа. Нынѣ той же яд изблеваешь на Дом Божїй. Кто, яко Бог41? И что добро, и толь красно, яко Дом Его? Да запретит тебѣ Господь мой42, емуже предстою днесь43!..

Сатана. Не подобает небесных Вбинсгв Архисгратйгу108 быть сварлйву, но тйху, крбтку и...

Михаил. О Змій! Умягчйл еси словеса твоя, паче Елёя, и та суть сгрѣлы44. Нѣсть твоє разумѣти, что благоврёменный Гнѣв есть то

Відгуки про книгу Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: