Тотальний опір. Частина 1 - Ганс фон Дах
■ Пошкодження: обстріл звичайними гвинтівковими набоями. Металевий корпус цистерни прострілюється, пальне витікає, і вагон потрібно ремонтувати.
Напад на закритий чи відкритий склади боєприпасів
■ Охорона, знешкодження вартових тощо, відповідно до с. 103.
■ Формаціям малої війни хронічно бракує боєприпасів. Як тільки випадає така нагода, боєприпаси захоплюються і використовуються у власних цілях. Тільки у виняткових випадках захоплені боєприпаси знищуються.
■ При знищенні боєприпасів необхідно розрізняти:
а) набої невеликих (до 12,7 мм) калібрів;
б) важкі боєприпаси (калібром 20 мм і більше).
■ Знищити боєприпаси можна:
а) підпаливши;
б) підірвавши;
в) затопивши (у струмку, ставку, річці, озері).
Волога надзвичайно швидко нищить боєприпаси! Далі йтиметься тільки про метод «вогонь / підрив».
■ Знищення боєприпасів до зброї невеликих калібрів:
Якщо часу немає: звалити в одне місце коробки і ящики, облити їх бензином і підпалити.
Якщо часу є трохи більше: порозривати упаковки, вийняти набої та зсипати їх на купу. Облити бензином і підпалити.
Дія: Через високу температуру боєприпаси вибухають або деформуються. Навіть боєприпаси, які зовні виглядатимуть непошкодженими, більше не можна буде використовувати, тому що непрогнозовано змінилися їхні «внутрішні якості».
■ Знищення важких боєприпасів:
Використати кілька протитанкових мін або бляшанок, наповнених вибухівкою (загалом має бути щонайменше 10 кг вибухівки), як ініціюючий запал. Навколо цих вибухових засобів поскладати ящики з боєприпасами. Ближче до вибухівки розташувати боєприпаси з високою вибухонебезпечністю, а вже за ними — менш вибухонебезпечні боєприпаси. Підірвати ці звалені на купу боєприпаси.
Дія: Частина боєприпасів зреагує на ініціюючий запал і вибухне. А решту силою вибухової хвилі просто порозкидає. Проте й ці боєприпаси стануть уже непридатними, оскільки супротивник побоюватиметься, що їх запали здеформувалися і можуть вибухати ще у стволі зброї (т. зв. «squib loads»[34]).
Напад на штаб або на місце розквартирування
Обов'язково:
■ Ізолювати об'єкт нападу, щоби:
а) не дати змоги захопленому зненацька супротивникові втекти;
б) перешкодити надходженню допомоги ззовні.
■ Напасти на вартових і безшумно їх знешкодити.
■ Знищити супротивника на об'єкті.
Приклад наказу керівника операції:
1. Орієнтація: «...у будівлі за 300 метрів перед нами розташований ворожий штаб. Здійснюємо напад на нього! Перед будинком біля трьох тополь стоїть вартовий. Другий вартовий перебуває позаду будинку між ялинами».
2. Намір: «...оточуємо будинок з усіх боків, аби ніхто не зміг вийти із нього. Одного вартового безшумно знешкоджуємо. Непомітно підходимо до будинку і закидаємо всередину заряд потужної дії. Ворога, що виживе і намагатиметься порятуватися втечею, відстрілює група прикриття».
3. Наказ: «...вартового біля трьох тополь знешкоджую сокирою особисто я. Група контролю № 1 — Швайцер і Блюменштайн — контролюють північний і західний фасади, їхнє місце розташування — неподалік від розвилки дороги. Група контролю №2 — Мозер і Мюллєр — контролюють південний і східний фасади. Місце їхнього розташування — порослий лісом схил за 80 метрів позаду будинку.
Групи контролю відкривають вогонь:
а) якщо все йде за планом, після вибуху;
б) якщо щось зривається, тобто супротивник насторожується, — негайно ж! — дати сигнал своїй групі підривників.
Група підривників — Блазер і Ниффенеґґер — підходить ближче після мого світлового сигналу й закидає заряд потужної дії (5 кг вибухівки) у погано прикрите вікно. Відразу ж після вибуху вони відходять повз три тополі сюди, щоб звільнити групам контролю зону обстрілу!»
Напад на невеликий опорний пункт
■ Формація малої війни поділяється на:
а) бойовий загін (групи вогневої підтримки, штурмові, розгороджувальні чи саперні групи тощо);
б) винищувально-саперну групу (вибухівка, засоби для підпалу);
в) групу для збору трофеїв (транспортна група).
■ Напад розпочинається з того, що супротивника відрізають від будь-яких контактів із зовнішнім світом (сусіднім гарнізоном, винищувальною командою тощо), аби він не зміг покликати когось на допомогу. Для цього потрібно перетяти всі телефонні лінії. Перервати радіозв'язок ти не зможеш, зате можеш одразу вислати штурмову групу до місця знаходження радіорубки. Здобуття інформації про це місце належить до обов'язкової ретельної попередньої розвідувальної роботи.
■ Напад здійснюється водночас на всі важливі пункти: місця розквартирування офіцерів, кулеметні та мінометні позиції, освітлювальні вишки тощо.
■ Потрібно використати кожну можливість для нейтралізації можливої відсічі з боку залоги. Засоби для цього: елементи цивільного руху опору, які вже давніше проникли в цей опорний пункт (допоміжний персонал: кухарі, прибиральники, автомийники, майстри та ін.).
Напади на телефонну мережу
Переривання наземних телефонних проводів:
■ Підпиляй чи підірви телефонні стовпи, щоби порвалися проводи.
■ Закріпи на довгому, міцному шнурі шматок залізної труби чи камінь та перекинь його через проводи. Тягни за шнур, зриваючи таким чином телефонний провід униз[35].
■ Рубай дерева так, щоби вони, падаючи, зривали телефонні проводи. Ускладни ремонтні роботи, вмонтувавши кілька протипіхотних мін чи вибухових пасток. У хаосі провислих телефонних проводів інші дроти, протягнені до підривача, не впадатимуть у вічі.
Переривання підземних телефонних кабелів:
■ Систему підземних проводів становить велика кількість дротів, ізольованих спеціальним матеріалом між собою і від землі (кабель). Для посиленого захисту від зовнішніх пошкоджень кабелі в деяких місцях вкладені в металеві труби або цементні ложа. У середньому кабелі прокладені на глибині близько 80 см.
■ Руйнування підземних кабелів — справа делікатна й небезпечна, оскільки кабелі прокладені переважно вздовж пожвавлених шляхів, а в землі слід викопати чималу яму.
■ Принцип дій такий: викопати кабель, зняти ізоляцію, розрізати дроти, знову заізолювати кабель, закидати яму землею і приховати сліди земляних робіт.
■ Швидкий метод: викопати кабель, розпиляти його, а перед тим, як прикидати яму землею, так покласти два кінці кабеля, зафіксувавши їх каменем, аби вони не торкалися один одного; засипати яму і приховати сліди земляних робіт.
■ Особливі методи: для переходу через потоки води телефонні кабелі часто прокладаються під мостами або по краях мостів у великих металевих трубах. Оскільки супротивник контролює не всі мости, то в місцях, де охорони немає, кабелі нескладно зруйнувати, підклавши вибухівку.
■ Так можна домогтися паузи у телефонному зв'язку, що протриває в середньому 3-4 дні.
