Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

що означає "зв'язувати, об'єднуватися, укладати спілку" [див.: The Brown-Driver-Briggs Hebrew and English Lexicon. - Peabody, Mass., 1999. - P. 287-288]. Отже, Хеврон - це "союз" [ibid. - P. 289]. Назва "Кір'ят-Сефер" могла виникнути наслідком народної етимології, а від початку, найімовірніше, звучала інакше: "Кір'ят-Софер" (євр. soper), що означає "місто писця". За однією з версій, джерелом обох назв ("Девір" та "Кір'ят-Софер") було хетське слово dabarn - 'правитель'.

6 Неточна цитата з Книги пророка Ісаї 62: 5. Пор.: йкоже рлдХетсА женй^ъ ш нев^стѣ, такш во^дХєтса гдв ш тевѣ.

7 Фразу жертва вгХ взято з Книги Псалмів 50 (51): 19.

8 Сковорода має на думці слова: й дл й^/іб/иитъ єго СЗ крй/гь (Третя книга Мойсеєва: Левит 1: 17).

9 Книга Псалмів 74 (75): 11.

10 Сковорода має на думці слова: й В/ілсъ г/мвьі влшєа не погйвнетъ (Євангелія від св. Луки 21: 18).

11 Сковорода має на думці слова: Гр£Хъ ІХдИНЪ НЛПЙЫНЪ єсть ПИЫ/10/ИЪ Же/Г^НЫ/ИЪ Hd нбгти •Здл/И^нтовѣ (Книга пророка Єремії 17: 1).

п Очевидно, Сковорода має на думці слова: кто длстъ /ий крилѣ йкш го/іХвйн^Ь; й по/іефХ, й почію (Книга Псалмів 54 (55): 7).

13 Неточна цитата з Книги Псалмів 32 (33): 11. Пор.: по/Иьіішєнїа срцл є™ въ рбдъ й рбдъ.

14 Парафраза Третьої книги Мойсеєвої: Левит 1: 17. Пор.: й дл й^/іб/иитъ єгб СЗ крй/гь.

15 Очевидно, це парафраза Другої книги царств 3: 31. Пор.: р^дерйте рй^ы b<jlua.

16 Неточна цитата з Третьої книги Мойсеєвої: Левит 1: 15. Пор.: й дл СЗтбргнетъ Г/МвХ Єгш.

17 Третя книга Мойсеєва: Левит 1: 16.

18 Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 1: 7. Пор.: р^/іХчй вгъ /иеждХ водою, йже вѣ под твердію, й /иеждХ водою, йже вѣ над твердію.

19 Книга Псалмів 54 (55): 7.

20 Книга пророка Захарії 6: 12. Ідеться про Христа. Пор.: "Нелія ликуй, Дѣвая бо пріят во чревѣ и породи Сына Еммануила, Бога и человѣка, Восток имя єму, єгоже величающе, Дѣву ублажаєм" [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. -С. 424].

21 Парафраза Послання св. ап. Павла до колосян 3: 2. Пор.: гшрнАА /иХдрствХйте.

22 Сковорода має на думці слова: Пожрй вгови жертвХ ^вл/іьі (Книга Псалмів 49 (50): 14).

23 Парафраза Книги Псалмів 54 (55): 23. Пор.: Бо^вер^и нл гда печаль твою.

24 Парафраза Пісні над піснями 5: 12. Пор.: очи є™ йкш го/іХвйцы.

25 Парафраза Дій св. апостолів 2: 20. Пор.: сб/інце пре/іожйтсА во Т/иХ, й /іХн^і въ кровь.

26 Див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 14: 17-24.

27 Неточна цитата з Книги Псалмів 127 (128): 3. Пор.: Женл твоа йкш лоул П/іодовйтл въ стрлн^ъ дб/ИХ твоегш.

28 Книга Псалмів 124 (125): 5; 127 (128): 7.

29 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 2.

30 Книга Псалмів 87 (88): 13.

31 Неточна цитата з Першої книги параліпоменон 16: 12. Пор.: по/ИАнйте чХдесЗ grw, иже сотвори, ^нЗ/ИЄМЇА й сХдвьі О^СТЪ ЄГШ.

32 Книга Псалмів 138 (139): 15.

33 Неточна цитата з Першого послання св. ап. Павла до коринтян 2: 10. Пор.: д^ъ во вса йспытХетъ, Й Г/іХвИНЬІ БЖЇА.

34 Пісня над піснями 1: 7.

35 Це парафраза слів поыХішй, ій/ію, які двічі зринають у П'ятій книзі Мойсеєвій: Повторення Закону (6: 3; 20: 3).

36 Парафраза Книги Псалмів 38 (39): 4. Пор.: Согр^АСА сердце /иое во /инѣ.

37 Фраза /ишігсей че/іов^къ вжїй зринає в П'ятій книзі Мойсеєвій: Повторення Закону 33: 1.

38 Сковорода має на думці слова: й в^ыде СЗтХдХ ^d/іевъ нл живХфи^ъ въ ДіївГр'Ь: й/ИА же прежде ВАше длвїрХ грЗдъ пйс/иенъ (Книга Ісуса Навина 15:15).

39 Сковорода має на думці слова: й вйдѣ цлрА дліідл сксічЗі|и й йг|мюі|и пред где/иъ

(Друга книга царств 6: 16).

40 Неточна цитата з Третьої книги царств 10: 4-7. Пор.: И вйдѣ цлрйцл сЗвскл весь С/ИЫС/іъ СО/ІО/ИШНЬ Й дб/ИЪ єгбже СО^дЗ, Й СнѢдИ СО/ІО/ИШНИ, Й ЖИ/ІИфіІ отрокшвъ ЄГШ, й ПреДСТОАНЇе С/іХжЗфИ^Ъ g/ИХ, Й ШБ/Мченїє ЄГШ, й вїночерпцьі ЄГШ, Й ВСЄСОЖЖЄНЇА ЄГШ, иже приноішшє ВО ^рЗ/И^Ь ГДНИ, Й BH'fi СЄВЄ БЫСТЬ, Й рече КЪ СО/ІО/ИШнХ Ціїрго: ЙсТИННЛ СХТЬ С/І0ВЄСЗ, иже С/ІЫШіі^Ъ ВЪ ^Є/И/іЙ /ИОЄЙ, Ш С/ІОВеС^^Ъ твой^ъ Й Ш С/ИЫС/fb твое/иъ: й не Й^Ъ В^ры Г/ІЛгб/ІКІЦШ/ИЪ /ИЙ, дбндеже пріидб^ъ С^/ИШ, Й вЙд^СТЛ ОЧИ /ИОЙ: й се, Н^СТЬ НИ пб/ІЪ ТОПА), Йкоже /ИЙ ПОВ^ДЛІШ: при/іожй/іъ єсй ПрЄ/ИХдрОСТЬ Й В/ііігЗа къ СИ/ИЪ пЗче ВСАК^ГШ C/lX^d.

41 Друга книга Мойсеєва: Вихід 2: 6.

42 "Прообразування", чи "префіїурація" (старі українські письменники вживали також поняття "вьюбразованіє", "знаменованіє", "образованіє", "предображеніє", "прознамено-ваніє", "проображеніє", "фѣіурація" тощо), тобто уявлення, згідно з яким особи, речі та події Старого Заповіту містично засвідчують майбутню євангельську історію, є однією з найважливіших засад християнської ноематики. "Прообразом (хѵпос, - форма, модель) зветься особа, річ або дійство у Ст. Завіті, що проображує, т. зн. наперед означує і передсказує в Нов. Завіті Месію (месійні типи) або инші особи, чи то установи, чи події Нов. Завіту, нпр. Пр. Діву, Апостолів, Церкву, св. Тайни, розсіяння жидів по цілім світі й т. п. (пророчі типи). Особа, установа, подія Нов. Завіта, наперед проображена в Ст. Завіті, зветься антитипом (avzizvnoc,, І Петр. 3: 21), а первісна ідея в Бога, якою він передвидів схожість між прообразом і образом, називається прототипом (архЁтѵпоѵ)" [Лаба В. Біблійна герменевтика. Вид. 2-е. - Рим, 1990. - С. 20]. Отож, услід за Іваном Златоустом українські барокові автори зазвичай стверджували: "Яко маляр, нежели сам образ вьімалюєт, перше рисунок или сВнь єго выставит,