Закохався - Ірина Муза

- Усе! Набридло! я скажу! - рішуче вимовила брюнетка

- Тайлер сказав, що Роуз у центральній лікарні, і що їй потрібно кудись там в інше місце, а без твого підпису, як її чоловіка, вони зробити нічого не можуть...

- Усе, я сказала, далі сам вирішуй! - Гаррі від почутого осів на диван і взявся за голову, повільно перетравлюючи ще раз слова брюнетки, усвідомивши сказане нею, Гаррі схопив свій піджак і ключі, і попрямував до машини.

Через годину він був уже в лікарні.

***

- Тай, ну що? - з надією запитав Джек, Софі так само вичікувально дивилася на шатена

- Ну, я передав, тепер потрібно сподіватися на людяність Міранди і те, що Гаррі все таки приїде.

- Лікар вранці робив обхід і сказав, що коли Роуз прокинеться, її потрібно вже переводити...

- Ну де ж він? - напруга зростала, найбільше хвилювалася, звісно ж, Софі, вона всіма очима періодично озирала весь поверх у пошуках очима брюнета.

І ось через годину, після дзвінка, Гаррі з'явився в лікарні.

Першого кого він побачив була Софі, яка міряла кроками коридор, а також двох його братів, які нервово сиділи на стільцях. Софі помітила Гаррі й просто таки підбігла до нього, схопила за руку й потягла в кабінет підписувати документ про переведення Роуз.

- Гаррі! Ну нарешті, зараз мовчи, ні про що не питай, просто знай, що від цього залежить життя, підпиши документ у лікаря про переведення Роуз, решту потім! - брюнет особливо не пручався, він був теж стурбований, хоч і намагався це приховати.

- Містере Ґейт, нарешті! Підпишіть тут і тут! - доктор ткнув у потрібні місця і після підпису одразу зробив кілька дзвінків і вибіг із палати.

- Софі, що це означає? Я встиг прочитати тільки те, що її переводять в інше відділення на збереження! - щойно Гаррі з Софі покинули кабінет, брюнет поставив запитання

- Я тобі зараз поясню, що це означає! Ну й упертий же ти придурок! Якщо я, через тебе, втрачу племінника, я не знаю що з тобою зроблю! - Тайлер переживав більше за всіх, хоч він цього й не показував, тому щойно Гаррі підійшов ближче, як шатен кинувся до брата і схопив його за краї сорочки біля горла, вигляд шатен мав оскаженілий, тому Джек поспішив розборонити братів.

- Племінника? Роуз вагітна? - Гаррі все ще не до кінця розумів ситуацію, він був розгублений.

- Так! Твою Матір! Увімкни мізки, придурок! І обміркуй усе ще раз!

- Але я ж на власні очі бачив!

- І що ти бачив, конкретно?

- Джека і...

- Кого і?

- Господи, який же ти ідіот! Увімкни нарешті мізки! Навіщо закоханій у тебе жінці зраджувати тебе? - але у відповідь тиша, Гаррі досі не зрозумів ситуацію.

- Та твою ж матір, подивися на Софі! - Гаррі повернув голову на блондинку і став пильно на неї витріщатися, тільки, схоже, досі нічого не розумів.

- Ні, я тебе зараз точно вб'ю! Тобі, напевно, потрібно раз по фізіономії заїхати, щоб ти думати почав, я тобі зараз вріжу! - шатен знову кинувся на брата і цього разу все таки дістав Гаррі, Тайлер врізав йому по обличчю, Гаррі був настільки розгублений, що навіть особливо не захищався. Слід від удару на вилиці брюнета з'явився відразу.

- Гаррі, не тупи! подивися на волосся Софі, якого воно кольору, його ти бачив?!

Джек відтіснив від Гаррі старшого брата, і вже сам продовжив роз'яснювати ситуацію брюнету. І тут до Гаррі нарешті дійшло.

- А тепер згадай, кретине, що ти наговорив матері своєї дитини, жінці при надії, якій не можна нервувати! - від повного усвідомлення того, що сталося, Гаррі знову схопився за голову і сповз на перший-ліпший стілець.

- Доктор іде, замовкніть усі. - Тайлер продовжував ображати Гаррі, Джеку знову довелося втрутитися.

- Я так розумію, ви містере Ґейт - чоловік! - доктор подивився на Гаррі, який сидів і поник.

- Так, я так! - тут же відгукнувся брюнет і підлетів до лікаря

- Що ж, хороші новини, матері з дитиною вже нічого не загрожує, але їй категорично заборонено хвилюватися і нервувати, і робити все те, що хоч якось впливає через неї на малюка.

- Ми поставили їй крапельницю і вкололи заспокійливе, зараз стан стабільний, але заради безпеки плода їй потрібно полежати на збереженні, ви вчасно встигли, бо коли нам її привезли, в неї була істерика, і якби не заспокійливе ...загалом не будемо про погане.

- Скажіть, до неї можна? - брюнет подивився на лікаря благальним поглядом

- Думаю, так, зараз, щоправда, вона може з байдужістю відповідати на ваші запитання, але ви не хвилюйтеся, це просто дії препарату, вона все розуміє, ми її заспокоїли і сказали, що з дитиною все гаразд, тобто все, що відбувається, вона знає і розуміє. - доктор розвернувся і пішов, Гаррі одразу ж попрямував у палату до дружини, слідом схопився Тайлер і перегородив собою шлях.

- Я тебе туди не пущу! Через тебе вона ледь дитину не втратила. Ти зробив достатньо! Думаєш вона захоче тебе бачити зараз!?

- Пусти мене Тай, прошу! - Гаррі пониклим і благальним поглядом подивився на брата

- Ні! Тільки спробуй до неї підійти, я старший за тебе! Можу знову зарядити! - шатен стояв на своєму, до нього підійшла Софі й поклала свою руку йому на плечі

- Тайлере, пусти його, будь ласка, нехай він із нею поговорить! Прошу тебе! - шатен фиркнув, відвернув голову і відступив назад, даючи пройти брюнету.

Коли Гаррі зайшов до палати, то побачив Роуз, яка сиділа на ліжку, крапельниця була під'єднана до її руки, білявка була вся бліда і задумливо дивилася у вікно, вона навіть не одразу помітила, як Гаррі зайшов.

- Лялечко! Пробач мене, прошу! Будь ласка, пробач! - Гаррі плюхнувся перед нею на коліні й переказав їй усе, що було, що він подумав, коли приїхав до неї додому й побачив Джека, що він відчував і чому таке казав, Роуз увесь час слухала, мовчки, іноді пускаючи сльози.

- Лялечко, ось чому я так подумав, ти ж знаєш, як я кохаю тебе, я так сильно тебе ревную, ось і подумав таке, пробач мене, прошу! Лялечко!