Закохався - Ірина Муза

- Привіт подруга днів моїх суворих, - брюнет криво посміхнувся і зробив ковток із пляшки, підпираючи стіну.

- От уже кого не очікувала побачити, то це щасливого, одруженого Ґейта в себе на порозі, - Гаррі без дозволу штовхнув двері й увійшов у квартиру до подруги.

- А дружина знає, що ти тут?

- Немає в мене більше дружини! Я на розлучення подаю, не потрібна мені дружина-шльондра!

- Нічого собі, що я чую! Шльондра? Невже зрадила, мабуть, із братиком?

- У точку! - брюнет плюхнувся на диван і ще раз відпив із пляшки.

- Слухай, як щодо помститися їй, - Міранда вирішила не втрачати такого шансу і плюхнулася поруч біля Гаррі, зірка мовчав і тільки спостерігав, як Міранда запустила свої руки йому під сорочку, потім почала її розстібати.

За хвилину Міранда сіла на Гаррі зверху і нахилилася, щоб поцілувати, Гаррі побачив намір Міранди і змусив сам себе піддатися, але поцілувавши не ту жінку, все його яство відштовхувало її, тим паче, коли Міранда намагалася опустити руку в район блискавки, тілом пройшов холодок, у голові наче автоматом виринав образ тієї, кого він кохає, тож він перервав поцілунок і відвернув голову від брюнетки.

- Схоже, я ще не готовий помститися, давай краще вип'ємо? - Гаррі розумів, що так просто не зможе зараз переспати з іншою, мабуть, потрібен час.

- Ех, і що з тобою робити, давай хоч вип'ємо! - брюнетка встала і пішла за ще однією пляшкою випивки. Гаррі вистачило ще половини пляшки, щоб повністю вирубитися, так він і проспав на дивані до ранку, Міранда лише принесла йому подушку і ковдру.

Софі з Джеком примчали в лікарню і застали Тайлера, він переказав їм усе те, що йому сказав лікар. Софі залишилася на ніч у лікарні з Роуз, а також попросила, щоб подрузі вкололи ще снодійне, так вона б проспала до ранку, зараз іншого виходу вона не бачила.

 Джек із Тайлером поїхали ще раз на пошуки брата. Ближче до ранку вони повернулися ні з чим.

Софі так і не заснула, вона все переживала за подругу, тому бадьоро зустріла хлопців.

- Ну що, ви знайшли його? - блондинка подивилася на братів із надією

- Ні, ми двічі об'їхали всі ті місця, де він міг і не міг бути, - обидва Ґейти були пониклі й втомлені.

- Чорт забирай із цим Гаррі, ну де він може бути? - Софі знову занепокоїлася і стала ходити з місця на місце

- Навіть не уявляю.

- Спробую я ще раз його набрати, може почує.

У цей час у квартирі Міранди пролунала телефонна трель, з похмілля вона в мить розбудила брюнета й не давала спокійно лежати, він потягнувся за телефоном і, не дивлячись на екран, захриплим голосом відповів

- Алло!

- Алло, Гаррі! Ну слава Богу! Я не міг до тебе додзвонитися, ти де?

- А Тай, це ти! Що тобі треба?

- Послухай Гаррі, все вийшло не так як ти подумав, Роуз.... - але далі брюнет перебив брата

- Не хочу нічого чути про неї, залиште мене в спокої! - і Гаррі відключив телефон і продовжив спроби знову заснути, але через деякий час почув дзвінок на телефон Міранди

***

- Він мене скинув і не став слухати! - Тайлер засмутився.

- Дзвони ще!

- Я пробував, він відключив телефон.

- Мене долають смутні сумніви, а не міг Гаррі поїхати до Міранди?

- Точно! де йому ще бути, вона ж в іншому місті, гарна думка, потрібно їй дзвонити!

- Зачекайте, наскільки я зрозуміла Роуз, вона не стане вас особливо слухати, і допомагати Роуз, вона скоріше зацікавлена в іншому. Загалом, коли її наберете, попросіть передати її Гаррі лише одну пропозицію, що Роуз у лікарні, і нам потрібен його підпис, як поки що чоловіка, для того, щоб її перевели в інше відділення! Якщо вона передасть хоча б це, то я гадаю цього буде достатньо, щоб Гаррі приїхав, ну не вбивці ж вони зрештою.

- Гаразд, Тай ти все зрозумів? Давай дзвони!

- Добре! - шатен набрав номер і, поки чекав відповіді, став прокручувати у себе в голові майбутній текст

 - І хто це так рано мені наярює? - сонно пролепетала брюнетка

- Привіт, Мірандо, це Тайлер Ґейт!

- Ще один Ґейт! що це ви раптово згадали про свою подругу? - на іншому кінці дроту почулися розмови, у спальню до Міранди увірвався Гаррі, вона відклала телефон слухаючи брюнета

- Мірандо, якщо це Тайлер, то клади слухавку, не слухай нічого з того, що він намагається тобі розповісти, я нічому не вірю і слухати не хочу!

- Добре милий, я тебе зрозуміла.

- Алло Тай, послухай, я зараз покладу слухавку, бо Гаррі нічого з цього все одно слухати не буде, а я, сам розумієш, вигороджувати вашу істеричку не збираюся, тож бувай!

- Мірандо, зачекай прошу, секунду, не клади слухавку, це дуже важливо!

- Секунду

- Будь ласка, заради мене, заради всієї нашої дружби, передай Гаррі лише одне речення, тільки одне, це дуже сильно важливо, розумієш?

- Подивимося...

- Будь ласка, передай Гаррі, що Роуз у центральній лікарні, її потрібно перевести в інше відділення, щоб це зробити потрібен його підпис, його чортів підпис, поки що чоловіка! - брюнетка нічого не відповіла, вона повісила слухавку.

Хвилин десять її долали сумніви, але подумавши ще раз, вона все-таки вирішила донести цю інформацію до Гаррі.

- Гаррі, любий, як ти?

- Хреново, голова болить, є що випити?

- Є, слухай з приводу дзвінка Тайлера...

- О, Господи, і ти туди ж, Мірандо!

- Взагалі то ні, просто...

- Просто що?

- Він просив передати тобі лише одне речення.

- У ньому йдеться про Роуз?

- Так!

- Тоді не хочу чути!

- Я б не наполягала, але думаю, що це важливо!

- Мірандо, чорт тебе забирай, я думав тобі не подобається Роуз, і ти зацікавлена, щоб зайвий раз мені не нагадувати! - Гаррі встав з дивана і схрестив руки на грудях, Міранда також насупила брови і кілька хвилин мучилася докорами сумління, доки раптом не вигукнула.