Непокірний трофей - Олена Гуйда

- Він набрид мені, мій повелителю, - відповіла Хельда, наблизившись і витягнувши ніж з грудей Джералда. – Занадто багато уявляє про себе. А у мене мало часу, принцесу потрібно підготувати до ритуалу.

- Роби з нею що хочеш! – відмахнувся Тобіас. – Гетред! Гетред! – перед шатром з'явився молодий хлопчина. – Тіло принца треба доставити в Лертанію. Знайди його підданих. І... скажи всім, що я помщуся Торемові Вигнанцеві за це вбивство.

Пора діяти. Але ледве Торем спробував встати, як в ногу щось болісно упилося. Свідомість почало спливати. Дихання з болючим свистом виривалося з грудей. Світ обертався і серцебиття ставало все повільніше і болісніше.

- Який же ти передбачуваний, Рем... – чи то почулось, чи то й справді пролунав поряд голос Хельди. – Нарешті я за все з тобою поквитаюсь.