Настя і вовки. Пробуди в мені звіра - Марія Люта

Плечі в районі ключиць пропалило пекельним болем - передні лапи вовка роздерли тіло до кістки. Гліб чекав цього, так що загнав усі відчуття глибше, залишаючи розум холодним, адже слабкість зараз коштуватиме йому життя.

Головне, що й атака чоловіка досягла мети: вовк завив від болю та скрутився на землі, рефлекторно ховаючи хворе місце. Удар Гліба міг і вбити, ось тільки той не хотів цього. Він був упевнений, що правильно розрахував силу і не викликав розрив печінки, що могло б загрожувати сильною внутрішньою кровотечею і смертю. Тож скоро вовк прийде до тями, а отже треба ловити момент, інакше такий гуманізм може фатально закінчитися вже для Гліба.

Не гаючи часу, чоловік стрибнув чотирилапому противнику на спину, стиснув шию в захват і, зібравши всю свою волю і лють, рикнув прямо у вухо "Обертайся!".

Оборот у розпал бійки неможливий, оскільки суперечить природі звіра. Це знають усі перевертні ще з пелюшок. Однак сила наказу була такою, що подіяла не лише на бійця Північного клану, а зачепила навіть деяких найближчих спостерігачів, змушуючи їх змінювати подобу.

Коли шум від оборотів стих, лісом пронісся шелест від приголомшеного багатоголосого видиху. Вовки не могли повірити власним очам. Усі вважали перемогу беззбройної людини над вовком малоймовірною, проте те, що вони побачили зараз, стало ще більшим потрясінням. Таке міг зробити тільки воістину сильний вовк, безумовно гідний бути ватажком.

Боєць Північного клану вже в людській іпостасі, все ще трохи похитуючись після впливу сили волі свого супротивника, важко опустився перед Глібом на коліно і, схиливши голову, почав вимовляти слова клятви вірності своєму майбутньому ватажку.

Інші перевертні не зговорюючись і не вагаючись  наслідували його приклад, і сотні низьких голосів сплелися в один, визнаючи владу переможця, обіцяючи беззаперечно слідувати за ним і навіть пожертвувати життям, якщо буде потрібно.

Гліб, зчепивши зуби, стояв посеред галявини з гордо випрямленою спиною і палким поглядом. Він не здригнувся, не похитнувся. Лише у машині Мстислава дозволив собі приглушений стогін.

Колишній ватажок, а тепер новий помічник відразу дістав аптечку і почав обробляти рани.

- Ти дурень, Гліб, - промовив глухо. - Набагато менш ризиковано та простіше було б убити його.

- Простіше, - легко погодився Гліб.

- До того ж ти залишив у живих суперника, та ще з Північного клану, адже вони вічні противники твого роду...

- Саме так, тепер у нас буде серед них хоч одна вірна людина. Він, знаєш, справді пройнявся, - Гліб криво усміхнувся, а Мстислав зітхнув з полегшенням: повернувся його добрий друг. А то під час бійки він сам на себе не був схожий, скоріше - вовк у людській подобі. - А це значить - його клятва йшла з глибини єства, таку вже не порушиш.

- Усі пройнялися, повір.

- Навіть ти? - Гліб знову усміхнувся, вже ширше.

- Я найбільше. Тепер мені здається, що я недостатньо використав твій потенціал.

- Нічого, у тебе є час, щоб надолужити втрачене. Формально ще місяць ти ватажок, доки не введеш мене в курс справ.

- А як бути з тими, хто приніс клятву тобі вже сьогодні?

- Не знаю, розберешся. Створи якусь армію імені мене, нехай дотримуються порядку до мого повернення.

- Повернення? Ти кудись їдеш?

- Відлітаю. У Кіото.

- Ну, так, і як тут надолужити втрачене, якщо ти вже кудись намилився? - по-доброму піддів Мстислав. - До твоєї Насті?

- І до твоєї Кет.

Гліб хотів було заперечити, що ніяка Настя не "його", але доводити щось Мстиславу - тільки дарма повітря витрачати. Та й толку: скоро Настя дізнається правду про невинність колишнього, їх сім'я возз'єднається і всі домисли його друга розвіються самі собою.

- Кет у Кіото!?

- Слухай, ти життям доньки взагалі хоч трохи цікавишся?

- Та ось якось останні дні вистачає тільки на те, щоб розгрібати наслідки її життєдіяльності. Якщо ти не помітив, то у нас тут війна ледь не почалася, - Мстислав був настільки радий перемозі Гліба, що від полегшення іронія лилась рікою.

- Мм? Щось чув таке краєм вуха. А якщо серйозно, Мстиславе, я не довіряю їй.

Сивочолий ватажок важко зітхнув:

- Розумію, на те є причини. Стеж за нею і роби так, як вважаєш за потрібне. Я покладаюсь на тебе, тільки...  Все ж таки вона моя дочка, хоч я зовсім і не знаю її.

Гліб кивнув головою.

- Коли вирушаєш?

- За кілька днів, може, за тиждень. Потрібно вирішити кілька невідкладних справ тут.

У кишені Гліба пікнув телефон.

"Бос, у нас проблеми", - сповіщала нова смска від Тихого.  - "Настя пропала".

Чоловік чортихнувся:

- Завтра. Я вилітаю завтра.

Дорогі україночки!

Декілька днів продовження не було, оскільки мій декрет тимчасово перервався і я повернулася до викладання тактичної медицини у ЗСУ. І якраз у цей момент були чергові прильоти по Києву...

До чого це я? Розумію, що ви шукаєте тут відпочинку і бажаєте трохи переключитися... Але витратьте годину свого часу, щоб ознайомитись із порядком домедичної допомоги при травмі. Бо прилетіти може будь-куди і, можливо, саме вам доведеться надавати допомогу собі і близьким. 

Де ознайомитись? 

1. Ролики на ютьюб, протокол CABC - їх зараз куча. Звертаємо увагу на роботу з кровотечею і імпровізовані джгути. 

2. Читаємо Наказ "Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах", особливо із пункту 10 про кровотечі і далі. Можна і весь))