Непокірний трофей - Олена Гуйда

 - Навіщо?  Торем, вже другий раз ти вмираєш з вини цієї сімейки.  Спочатку батько позбавив тебе життя, тепер ось... ця.  Скільки ти будеш випробовувати долю ?!  Нам потрібно виступати!  Показати, що ми здатні надавати їм по зубах.  Інакше, вже завтра вони виживуть нас з цих земель або просто переб'ють!

 Її голос дзвенів від гніву.  Злякано шарахнулись служниці, а воїни дивилися на свого ватажка, чекаючи наказу.

 - Що робити з полоненими?  - тут же перевів розмову Кнут, проігнорувавши зле гарчання відьми.

 - Веди до мене.  Я хочу з ними поговорити, - відповів Торем, намагаючись не показувати, як важко йому зараз навіть стояти.  - І скажи всім - нехай готуються, ми виступаємо на світанку.

 І Хельда щасливо посміхнулася.  Нарешті.  Вона знову бачить Торема, за яким готова була піти і в вогонь і в воду.  І темні води річки мертвих, щоб викупити для нього безсмертя.

Безсмертя для того, хто стане володарем цих земель.

Так вона бачила в своїх видіннях.  І так воно і станеться.