Закохався - Ірина Муза

- Так ясно, забираємо її додому, - брюнет повів Роуз до своєї машини, і за десь хвилин 20 хлопці вже були вдома.

- Гаррі, може, треба було її додому відвести? - припустив шатен, старший із братів Гейт

- Або до її подружки, я знаю її адресу, - продовжив блондин Джек.

- Мені здається, не можна людину залишати в такому становищі. - пояснив свою позицію Гаррі

- І що ти пропонуєш, я, наприклад, не знаю, як їй допомогти! - наполягав на своєму блондин

- Я нібито теж, але є в мене одна ідея, - брати Гейт із Роуз зайшли додому. Гаррі відвів дівчину на кухню і посадив за стіл.

- Ну і? - не розумів Джек

- Ми будемо пити! - брюнет поставив пляшку Текіли на стіл і дістав келихи

- Як на мене, не найкраща ідея! - заявив Тайлер

- У тебе є кращі ідеї, як нам вивести її з цього стану? - Роуз, як і раніше, мовчала

- Я в цьому не беру участі, - заявив блондин і пішов до себе в кімнату

- Я, мабуть, теж відмовлюся, хіба мало що може статися, ти якщо що клич, хоча не хотілося б! - шатен теж вирушив до своєї кімнати

- Ну й добре! Ех, лялечка, лялечка, і що мені з тобою робити? Ось, тримай! - Гаррі налив спиртне в стопки і простягнув блондинці.

- Не хочу! - Роуз підняла голову і подивилася на брюнета.

- Є таке слово - ТРЕБА, тож візьми й пий, я з тобою, бачиш, - Гаррі показав свою стопку. - Давай на раз, два, три! Отже раз... два... три - брюнет випив, а дівчина продовжувала тримати в руці напій.

- Пий тобі кажу! - Гаррі трохи підвищив голос, і Роуз влила в себе горючу рідину.

- Ось, тримай лайм, - Гаррі ще наповнив чарки і цього разу дав Роуз лайм, - Давай на рахунок раз, два....три! - тепер уже Роуз випила разом із Гаррі. Спустошивши півпляшки на швидку, Гаррі вдалося вивести дівчину з її шокового стану, вона почала навіть посміхатися, вони продовжували пити на рахунок, і так захопилися, що не помітили, як закінчилася пляшка. Коли перша пляшка спорожніла і в другій залишилося половина, у Роуз почав потихеньку заплітатися язик. Гаррі теж був добре напідпитку, і говорив, що думав.

- Так от чому тебе так злило, коли я тебе "Лялечкою" називав? Але мені так подобається тебе так називати!

- Ні, не через це, я просто хотіла, щоб ти мене так не називав! - білявка з брюнетом знайшли зоровий контакт.

- А зараз?

- А зараз мені все одно, може завтра я цього не згадаю!

- Ти дуже вродлива, - раптом ні з того, ні з сього почав Гаррі.

- Дякую, - Роуз усміхнулася й опустила свій погляд

- Ти справді з розуму зводиш своїми танцями, ти така сексуальна!

- Гаррі Ґейт, ви намагаєтеся мене зараз клеїти?

- Лялечко, давай зустрічатися?! - Гаррі подивився в очі блондиночці і на повному серйозі це заявив.

- Це виключено! - Роуз шокувало таке запитання, десь із півхвилини вона мовчала, потім узяла чарку і без рахунку сама випила.

- Чому? - Гаррі щиро засмутився.

- Через твій спосіб життя, через те, який ти!

- А який я? Ти ж мене зовсім не знаєш!

- Ти звик міняти дівчат щодня, ти будеш не вірний, варто такій, як я, повиляти дупою перед тобою, і все...

- Та з чого ти взяла? - брюнет сам теж спустошив склянку.

- Я бачила і відчувала тебе, коли танцювала.

- Давай спробуємо хоча б, я б хотів пізнати тебе ближче.

- А я ні! Немає сенсу, я взагалі не знаю, що я тут досі роблю, я ж тебе ненавиджу! - білявка випила ще стопку, після того як Гаррі налив їй і собі.

- Добре, - Гаррі випив і голосно стукнув стопкою об стіл, - давай перевіримо мене просто зараз! - Гаррі встав і потягнув нетверезу дівчину на другий поверх, до себе в кімнату.

- Гей, куди ти мене тягнеш?

- Ось, - брюнет зачинив двері за собою, сам у кутку кімнати сів на крісло й увімкнув музику Sam Brown - Stop, і звернувся до Роуз.

- Ну, давай!

- Що давай?

- Виконуй роль тієї дівчини, яка має крутити переді мною дупою, перевіряємо мене на міцність, - усміхався брюнет.

- Гаррі Гейте, хіба ти недостатньо побачив? Ти ж програєш! - блондинка загадково посміхнулася.

- Подивимося, - і брюнет додав звук, - Не хвилюйся, у мене тут звукоізоляція!

- Ну добре, ти сам напросився! - Дівчина посміхнулася і, подолавши нетверезість організму, стала спокусливо танцювати. На середині пісні, Гаррі вже ледве стримував себе, бо алкоголь послабив його волю, потім Роуз наблизилася до брюнета і, рухаючись під музику, знову сіла йому на коліна, відчувши його твердий початок, вона посміхнулася й прошепотіла йому на вушко:

- Мені здається, ти вже програєш!

- Я ж ще не накинувся на тебе, - музика вже закінчилася, Гаррі дивився Роуз прямо в очі.

- Але зараз програєш! - Роуз узяла руку брюнета й поклала собі на груди, а потім нахилилася до його губ.

- Так не чесно, - доторкнувшись до грудей дівчини і відчувши її тепло, у Гаррі просто знесло дах від почуттів, що нахлинули.

- А хто сказав, що все буде чесно?

- Лялечко, я ще ніколи, нікого так сильно не хотів, як зараз тебе, - пристрасть і хтивість затьмарила йому очі й більше стримуватися він не міг. Гаррі разом із дівчиною піднявся з крісла, Роуз сильніше обвила талію брюнета ногами, і сама допомогла себе роздягнути. У той момент, коли Гаррі акуратно притиснув її своїм тілом до ліжка, вона залишилася тільки в трусиках.

- Я ж казала, програєш! - Гаррі тим часом пестив шию блондинки губами, його руки пестили її тіло, і брюнет впився поцілунком у її губи. Пристрасть накрила їх обох і піддавшись на поцілунок, Роуз віддалася Гаррі сповна. Їй подобалися його дотики, його поцілунки по всьому її тілу, а Гаррі нарешті отримав, що хотів, кохався з Роуз більшу половину ночі.