Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Любовні романи » Закохався - Ірина Муза

Закохався - Ірина Муза

Читаємо онлайн Закохався - Ірина Муза
5

5

- Мда ... - присвиснув Гаррі

- Я мало що пам'ятаю з клубу, хоча якісь картинки все ж поступово спливають перед очима. Але як ми тут опинилися?

- Ну ви, мабуть, неабияк напилися, юна леді, я помітив тебе ще на танцмайданчику, і ти тоді вже була, м'яко кажучи, далеко від тверезості. Потім ви, мабуть, ще накотили з подружкою, ну і потім увесь клуб "Рандеву" спостерігав за вашим еротанцем, пишайся лялечка, ти вчора запалила! - хихикнув Гаррі.

- О... мій ...Бог - від сорому закрила обличчя долоньками.

- Тобі нема чого соромитися, лялечко, уся чоловіча половина клубу була від вас у захваті, і я був серед тих, хто, дивлячись на те, що ви там витворяли, дивилися на вас із відкритими ротами.

- Якщо ти намагаєшся задобрити мене компліментами, Гаррі Гейте, то в тебе нічого не вийде, прибережи їх для своїх прихильниць, - трохи подумавши, я різко схопилася з ліжка, відійшла на кілька кроків і обійняла себе за плечі.

- Що таке? - Гаррі не зрозумів такої поведінки і злегка пом'якшив голос.

- Та просто я щойно усвідомила, скільки в твоєму ліжку побувало дівчат... і я... схоже тепер одна з них, - мій голос здригнувся, і я щиро засмутилася, що виявилася однією з тисячі.

- Блін! Та заспокойся ти вже! Якщо тобі стане легше, то, між нами, нічого не було, ясно? - хлопця явно засмучувала така моя реакція, він сів на ліжко і схрестив руки на грудях.

- Не було? - з надією перепитала я

- Ні, не було, я привіз тебе до себе додому, ти вже вирубилася, сам я був теж аж ніяк не тверезий, тому щойно я тебе на ліжко поклав, сам вирубився слідом, і щоб ти знала, ти перша, хто спала тут зі мною, та ще й просто спала, - навіщось уточнив він.

- Значить ти просто нахабно припер мене до себе додому? Господи, який же ти зухвалий! - гнів знову перекрив здоровий глузд і я не могла контролювати свою мову.

Почала шукати свій клатч очима, досліджуючи кімнату, знайшовши його, забрала і попрямувала до дверей.

- Ну взагалі-то, я врятував тебе від настирливих хлопців, ти мені ще маєш подякувати! - обурився брюнет.

- Я тобі не вірю, і мені чомусь здається, що ти повівся по-свинськи. Де гарантія, що ти мене не чіпав, я ж цього не пам'ятаю! - я справді не вірила в благородство ось такого індивідуума, якщо я не пам'ятаю вечора, то це означає, що робити зі мною він міг що завгодно. Я ще з перших хвилин нашого знайомства бачила його хтивий погляд. До глибини душі прикро, що я все одно опинилася під цим козлом! Усвідомлення цього факту мене просто на частини розривало, мені хотілося вбити його в цей момент.

- Господи, як же я тебе ненавиджу, я так не хотіла бути черговою твоєю підстилкою, бачить Бог, я цього не хотіла! - озвучила свої думки і пішла, зачинивши за собою двері.

Як і раніше, не могла сама себе зрозуміти, чому так поводжуся з цим хлопцем, чому закипаю так швидко, і чому весь час хочеться казати йому гадості, немов у мене вселяється біс?

Я не розуміла, чому саме Він так сильно мене дратує. Варто тільки йому до мене наблизитися або сказати щось...

Не знала, де конкретно що знаходиться, але розуміла, що зараз мені терміново потрібно покинути це місце, тому побачивши в кінці коридору сходи, поспішила до них, слідом за мною мчав Гаррі, чула його швидкі кроки і наздогнав на першому поверсі, коли я, зрадівши, коли я виявила вхідні двері, йшла до них.

***

Роуз була настільки зла, що навіть не помітила, як на неї витріщаються брати Гейт, потім вони побачили, як за нею біжить Гаррі, і щось кричить їй услід.

- Лялечко, у нас нічого не було, чесне слово, - Гаррі збігав сходами, попутно натягуючи на себе джинси.

 - Лялечко, прошу, повір, не було нічого. Я, можна сказати, тебе врятував, якби я тебе не забрав, ти б зараз, може, прокинулася не в моєму ліжку, а в ліжку якогось незнайомця, - брати затихли й мовчки спостерігали за тим, що відбувається, блондинка зупинилася перед виходом і розвернулася.

- Тобто, ти типу мене врятував? Зробив мені послугу? Та краще б ти мене взагалі ніколи не торкався, може, я б хотіла прокинутися з яким-небудь красенем, - дівчина схрестила руки на грудях...

- Ти хочеш сказати, що я настільки тобі огидний, що краще прокинутися, де завгодно, і з ким завгодно, тільки не зі мною? Блін, та що з тобою таке?! Що я тобі зробив врешті-решт?!

- Так!!! Краще з іншим, ніж з тобою! Тому що я ненавиджу таких, як ти, ти жахливо поводишся з дівчатами, міняєш їх, як рукавички, щодня, абсолютно не замислюючись про їхні почуття, а може, вона тебе покохала по-справжньому, розумієш... хоча... звідки тобі знати, що таке кохання! Ти любиш тільки себе!

- Ну й чорт із тобою! - Гаррі зачепили слова білявки.

 Роуз розвернулася і поспішила покинути будинок Гейтів. Вийшовши на вулицю, вона намацала там мобільний і викликала таксі.

Гаррі дивився на двері, що зачинилися, трохи засмутившись, він підійшов до Джека і Тайлера, сів за стіл, налив собі чарку віскі і хряпнув за раз.

- І що це було? - поцікавився Тайлер

- Ця ненормальна мене постійно доводить!

- А знаєш, вона має рацію, вона сказала тобі те саме, що і я постійно кажу, тільки ти не слухаєш! - брюнет невдоволено фиркнув, але нічого не відповів.

- Дивись, не закохайся!

- Якщо це вже не сталося! - додав Джек

- Та ви що, з глузду з'їхали, у цю істеричку, та й узагалі, не вистачало, щоб Гаррі Ґейт закохався!

- Ну-ну, не зарікайся!

- А що це ти таке їй кричав, не було нічого це що? - поцікавився старший брат

- Я їй пояснював, що між нами нічого не було, я привіз її вчора додому і просто разом із нею вирубився, я взагалі її врятував, мої наміри були чисті. Джек підтверди, ти ж теж її подругу забирав!

- Так-то воно так, але я її подругу не до нас додому повіз, а до неї додому, а ти ось лялечку до нас привіз, такого, до речі, не бувало ще, щоб ти дівчат додому привозив, отже, вона тобі далеко не байдужа.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Відгуки про книгу Закохався - Ірина Муза (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: