Закохався - Ірина Муза

- Невже, Гаррі, схоже, це нарешті сталося, ти закохався! - шатен, бачачи поведінку брата, вирішив висловити свої думки.

- Та що ж ти пристав із цим коханням? Не кохаю я нікого, крім себе... і може вас, телепнів люблю. Ви мені самі весь час це повторюєте.

- Гаррі, Гаррі, ти й сам не помітив, як став бігати за цією чарівною блондиночкою.

- Нічого я не бігаю, я додому її підвіз. Ти ж бачив, у якому вона була стані!

- І між іншим, якщо вона захворіє, то в цьому будеш ти винен. Гаразд, у неї жіноча гордість, але ти ж бачив, що вона півгодини стояла під дощем! Це яким упертим придурком потрібно бути, щоб залишити дівчину в такому стані?

- Блін, дістали мене вже, все! - брюнет розлютився і піднявся до своєї кімнати, голосно грюкнувши дверима. У своїй кімнаті він не знайшов щоб таке штовхнути, злість кипіла в ньому. Але потім просто плюхнувся на ліжко й уперся головою в подушку. Заспокоївшись, він почав згадувати, в якому стані він залишив Роуз, вона вся тремтіла, промокла, слова Тайлера його зачепили. Він усвідомив, що справді винен у тому, що зараз, вона можливо захворіла. Брюнет схопився з ліжка й помчав униз.

- Гаррі, ти куди? - Джек побачив як Гаррі схопив ключі, і прямував у бік гаража.

- Піду, заберу свій улюблений халат, - пояснив той.

- А, зрозуміло, тільки ось відколи це він став улюблений. Я тебе в ньому кілька разів лише бачив, - дивувався блондин.

- Джек, залиш його, нехай їде, - заспокоював брата Тайлер. - Зроби глінтвейн, ядерна штука має допомогти, - крикнув він навздогін брюнетові, але той нічого не відповів, сів у машину і поїхав.