Закохався - Ірина Муза

========== Глава 4 ==========

Повернувшись із братами додому, Гаррі не переставав думати про Роуз. Особливо побачивши її в тій сукні, її образ досі стояв у нього перед очима.

- Гей Гаррі, ти чого це раптом такий задумливий став? Що ти там у тому магазині побачив, що цілу дорогу мовчав, - сказав Джек, побачивши нетипову поведінку у брата.

- А знаєте що, поїхали до клубу, відпочинемо, розважимося, мені, мабуть, треба розслабитися й відійти від стресу, - Гаррі не подобалося те, що він раптом почав багато думати про цю дівчину, він вирішив відволіктися, щоб викинути її з голови, сьогодні її було занадто багато...

- Ну ось упізнаю Гаррі Ґейта, поїхали, Тай, ти з нами? - блондин уже встав і пішов слідом за Гаррі.

- Чому б і ні - шатен пішов за братами.

***

- Так, ну що подруга, завтра твій вихід, - Софі підморгнула мені, потім плюхнулася на диван.

- Чудово, що сьогодні будемо робити? - простягнула келих подрузі і плюхнулася поруч.

- У мене з'явилася чудова ідея, підемо знімати напругу алкоголем і танцями до клубу, я тут чула, на тому тижні, відкрився новий клуб "Рандеву", начебто називається. У місті з'явився якийсь новий бізнесмен, то це його заклад, і ти не повіриш, блондинкам випивка безкоштовно! - Софі була в очікуванні відповіді.

- А що... це ідея, розслабитися мені зовсім не завадить!

- Клас, тоді можна я візьму твою коричневу сукню?

- Це ту, яких у мене дві, коричнева та червона?

- Ну, так.

- А тебе довжина не бентежить?

- Ти що, подруго, ти забула хто вбив у тобі комплекс сором'язливості?

- Ну дивись, це найкоротші сукні, які в мене є, до того ж вони обтислі, краще їхати туди ввечері, годині так о 10-й, а поки що давай приговоримо цю пляшечку винця, так би мовити, головне - не знижувати градус, - захихотіли ми обидві та вирушили на кухню за вином. Випивши не першу пляшку вина і приготувавшись до клубу, чекали таксі.

Останню годину ми один одному залагоджували волосся і робили макіяж, тож вийшовши на вулицю в таксі, мали просто приголомшливий вигляд. Дві стрункі блондинки в коротких сукнях в обтяжку, в обох волосся підкручене, вечірній макіяж, туфлі на височенних підборах, мали приголомшливий вигляд, навіть схожі чимось були.

Таксі швидко привезло на місце і увійшовши до клубу ми зрозуміли, чому заклад називається "Рандеву". Атмосфера і декорації відмінно вписувалися під сучасне обладнання, і була типовою, як і у всіх клубах, голосно грала музика, а народ шумів під черговий модний трек.

Насамперед ми вирушили за барну стійку, з'ясовувати чи правильно зрозуміла Софі з приводу безкоштовної випивки. Уточнивши цей момент, замовили все те, що хотіли, і сповна насолоджувалися вживанням алкоголю.

Значно повеселівши, вирушили в танок.

***

- Гаррі, чому саме цей клуб? - Тайлер разом із братами зайняли столики нагорі, оглядаючи танцмайданчик і сам клуб.

- Він новий, мені було цікаво. Та розслабтеся ви, тут слабке освітлення, так нас хоча б не впізнають, можна розслабиться, - Гаррі, розвалившись на дивані, випив стопку налитого спиртного. Через півгодини брати помітно повеселішали, випивши по пляшці на кожного.

- Слухайте, час би нам трохи потанцювати, - запропонував Джек.

- Ні, ні, я, мабуть, відійду краще, - Тайлер відійшов за сусідній столик, за яким сиділа, нудьгувала дівчина ось уже двадцять хвилин. Джек і Гаррі продовжували дивуватися поведінці старшого брата.

- Ходімо, брате, - Джек потягнув за собою Гаррі, той, у принципі, і сам був не проти. Вони швидко влилися в натовп і рухалися під музику, алкоголь зробив свою справу і хлопці поводилися більш розкуто, не забуваючи мацати дівчат, що танцюють поруч. Гаррі повністю розслабився і рухався, піддавшись музиці, і озирнувшись, в іншій стороні танцмайданчика, він побачив ту саму блондиночку. Холодний піт пройшов по його спині, протерши очі руками, він подумав, що вона йому вже ввижається.

Він ще раз став вдивлятися, але народ став ущільнюватися і переміщатися, рухаючись у такт музиці, більше брюнет її не бачив. Він знайшов у натовпі Джека і потягнув на другий поверх.

- Гей, Гаррі, ну ти чого? - блондин щойно увійшов у кураж.

- Ходімо, вип'ємо, - нічого не пояснюючи, він потягнув брата за їхній столик, тож вони спустошили удвох ще одну пляшку, навіть не помітивши відсутності Тайлера.

- Гей, Гаррі, поглянь туди, - блондин вказав на перший поверх. Біля танцполу, поруч із барною стійкою почали скупчуватися люди. Заграла пісня Joe Cocker - You Can Leave Your Hat On, на барну стійку піднялися дві білявки в однакових сукнях, одна була в червоному, інша в коричневому. Їхні сукні були неймовірно короткі, вони ідеально на них сиділи, і виглядали вони дуже сексуально, до того ж дівчатка були дуже схожі, однакові фігури, а волосся майже однієї довжини спокусливо спадало хвилями з локонів, до попи.

- Цього просто не може бути, - Гаррі зрозумів, що тоді на танцполі вона йому не привиділася.

- Дивись куди вони забралися... О, музика для стриптизу, підемо скоріше, ми повинні це бачити, - Джек схопив брата і потягнув ближче до того, що відбувається.

Натанцювавшись із Софі ми повернулися за барну стійку, веселощі продовжувалися і вимагали ще алкоголю (ну так нам на той момент здавалося), нас потягнуло на пригоду, звідки не візьмись заграла та сама пісня Joe Soskega і нас одночасно потягнуло на барну стійку. Якісь добрі люди допомогли нам із Софі забратися нагору.

Знімати нічого ми не збиралися, бо хоч щось, але ще міркували, але ось спокусливий танець ніхто не відміняв.

Маючи чудові навички в цій справі, ми з Софі стали спокусливо рухатися під музику, сідаючи і нахиляючись, виставляючи на показ груди і ноги. Натовп підсвистував і з кожною секундою ставав дедалі більшим.

***

- Оу, Гаррі, ти тільки подивися, це ж наша лялечка з подружкою! - Джек був украй здивований, і через деякий час так само як і всі, витріщався на те, що витворяли ці дівчата.