Нові коментарі
У п'ятницю у 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Любовне фентезі » Туманний Острів - Таня Толчин

Туманний Острів - Таня Толчин

Читаємо онлайн Туманний Острів - Таня Толчин
Глава 25

Джагалл вальяжно розлігся на широчезному ложі в своїх покоях, які знаходилися в палаці імператриці Джулли. Йому було надано п’ять просторих кімнат. На тлі білих стін меблі з червоного дерева, оздоблені золотими візерунками виглядали доволі розкішно…

Одна з наложниць сиділа в ногах чоловіка, розтирала його ступні та наносила на шкіру олію з екстрактом м’яти. Інша жінка лежала напівголою поруч із Джагаллом, він розкинув поли її шовкового халату та пестив спокусливі груди. Покірні наложниці завжди допомагали розслабитися та відволіктися від буденних проблем. Наразі він утримував гарем із близько трьохсот жінок, які щоденно втішали свого пана. Але попри все, Джагалл подумки линув до Джулли, уявляючи собі, як пестить її тіло, яке жадав до нестями… Колись давно він вже був одержимий дівчиною із білосніжною косою, чарівною та тендітною, мов богиня… Мілла… Але після того, як в коридорі палацу Ярга вона сказала, що Джагалл їй огидний і її серце належить Мілгардану, чоловік наче оскаженів… Джагалл тоді не стримував своє бажання та взяв дівчину проти її волі, вимістивши на ній усю свою лють за те, що посміла покохати того ненависного Мілгардана… Він випустив з Душі свою Темряву, даючи їй цілковиту волю… Джагалл досі пам’ятав запах тієї дівчини і неймовірну насолоду, яку отримав від жорстокого насилля… Коли звір завершив свою брудну справу, біля непритомного тіла Мілли був залишений браслет, викрадений з кімнати Рассела. Борк відразу попрямував до імператора, щоб принести присягу вірності. Він добре розумів, що Олтор Ярг відчує думки та дізнається правду.

«Скільки ж клопоту з вами, жалюгідні люди… — відлунював від стін зали відсторонений голос імператора, який дивився на Джагалла із байдужістю, мов на комаху та розмірковував, що з ним робити. – Ти мені ще знадобишся, Борк. А ось Мілгардана я волію позбутися, надто він некерований та непокірний… Його батько рік тому помер, Вірату залишається без володаря. Отже, я призначу своїх людей керувати на тому острові, а ти… — Олтор зиркнув прозорими риб’ячими очима на стоячого навколішках Джагалла. – Попрямуєш шпигувати до Ельгетанської Імперії. Вигадаєш історію, що потрапив до мене в немилість і незадоволений лардонськими законами. Також зробиш вигляд, що перейшов на бік ельгертанців, увійдеш в довіру, проявиш себе бездоганним… я наділю тебе даром переконувати, — очі Олтора спалахнули сріблястим світлом, передаючи потрібну енергію Борку. – Твоєю метою буде морально підготувати їх до повномасштабної війни, щоб в їхніх серцях оселилася ненависть до лардонців… а також необхідно переконати Джуллу використати в цій війні вогняні кулі, ту могутню зброю, яка знищить частину світу… Після війни обидві імперії ослабнуть, це мені потрібно, Борку. А ти станеш моєю маріонеткою в Ельгертанській Імперії, адже під час військових дій Уордем буде вбитий. Я також спочатку хотів стратити і Джуллу, але представниця роду Ейл зрештою потрібна ельгертанцям, та і боги поки що не явили знамення щодо іншого роду, який має керувати ними… Пам’ятай, чим більше людей в цій війні загине, тим краще… забагато вас розплодилося в цьому світі, важко стає усе контролювати…»

Джагалл охоче виконував наказ імператора верховних. Неймовірно тішило те, що стратять Рассела. Звичайно, Борк засмутився, коли дізнався про смерть Мілли. Зрештою, така її доля. Подумки він вже поховав Мілгардана та і гадки не мав, що ще доведеться в водах океану зустрітися із відомим піратом Расселом, ім’я якого жахає як лардонців, так і ельгертанців. Борк добряче знав, що він буде мстити. Коли їхні кораблі зустрілися в океані, відбулася кривава сутичка, в результаті якої два судна було потоплено. Виживші люди рятувалися на маленьких човнах, серед яких були Джагалл та Уордем. Після цього Мілгардан десь зник і Борк гадав, що він загинув. Тим краще… І незабаром буде втілюватися задум імператора Ярга. Борк з нетерпінням очікував на початок кровопролитної війни, яка подарує владу над Ельгертанською Імперією, де він очолить силові структури. А до нестями бажана Джулла ляже під нього.

+++

Наступного ранку Рассел зібрав усіх мешканців селища та урочисто повідомив щодо свого наміру створити пару із Сессіл. Також нарешті усі дізналися про те, що він із роду Мілгардан, а цілителька є донькою імператриці Джулли… Ця звістка приголомшила всіх.

Представники знаті зобов’язані під час ритуалу називати свій рід, до якого вони належать, отже приховувати правду вже немає сенсу. Не було часу на те, щоб пошити для Сессіл гарну сукню, адже Рассел поспішав із обрядом. Довелося взяти вбрання в Неллі, яке дівчина люб’язно запропонувала. Сессіл неймовірно зраділа блакитній довгій сукні із легкої тканини, оздобленій мереживом вишивки. Рассел вбрався в світлу сорочку, підперезану широким поясом та в чорні шкіряні штани.    

Стоячи на підвищенні поруч із капітаном, дівчина лише хвилювалася щодо тих надрізів, які мав зробити обраний для ритуалу Джегг.

— Це не так страшно, як втрата цноти, моя дівчинко, — шепотів їй на вухо Рассел. – А попереду ще ніч кохання… в лардонців заведено кохатися до нестями після ритуалу…

Сессіл у відповідь лише зашарілася та стиснула губи.

— Я, Рассел із роду Мілгардан беру в пару Сессіл із роду Ейл. Перед лицем богів та усіма присутніми присягаюся оберігати та дбати про свою пару. Нехай боги опікуються нами, — пролунав рішуче голос капітана. Вітер грайливо плутався в його чорних пасмах волосся, а ясний блакитний погляд був спрямований десь вдалечінь, наче чоловік промовляв слова присяги у всесвіт…

— Я, Сессіл з роду Ейл беру в пару Рассела з роду Мілгардан. Присягаюся бути покірною та відданою. Нехай боги опікуються нами, — тихо мовила дівчина. У променях світила її кучері виблискували золотом, а на голові красувався барвистий вінок із квітів.

Джегг зробив надрізи на зап’ястях коханих і після того, як ранки з’єдналися, стоячу на підвищенні пару охопило яскраво-фіолетове сяйво. Усі присутні лише завмерли у подиві та благоговінні, адже боги явили справжнє диво… Два сильних роди з’єдналися енергетично. Коли закохані злилися в поцілунку, ранки на зап’ястках відразу зникли, спалахнувши фіолетовими іскрами. Боги благословили новостворену пару.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Відгуки про книгу Туманний Острів - Таня Толчин (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: