Арюмор - Аліна Скінтей

— Так.

— Буду кликати тебе Силя.

— Ти дивна смертна дівчина. Найдивніша з всіх кого я  зустрічав.

— Немає нічого дивного тому, що я намагаюся пристосуватися до нових реалій свого життя. Я отримала проклятий дарунок, побувала в хто знає якому вимірі, зустріла безліч істот, а ще втратила тітку, про яку тепер ніхто окрім мене й не пам’ятає. Мені немає часу на самоаналіз чи проливання сліз, все одно це нічого не змінить. Лишається прийняти ситуацію. Тепер щонайменше, що я хочу, це як мінімум знайти істоту чи то людину, яка спрямувала Кадука в оселю моєї тітки, й відірвати голіруч йому язика.

— Чому?

— Він наказав Кадуку вбити мою тітку. Якщо доведеться я знищу всіх до останнього, — в очах Яни затанцювали іскри. —  Всіх, хто був причетний до цього. Витрачу залишок життя, й не помру доки не помщуся.