Наречена для дракона. Частина 2 - Марія Люта

- Намагаюся, - принц зобразив невеликий уклін. - Анно... Можна я вас так називатиму?

Начхати. Та хоч Кішкою! Я з тривогою вдивлялася у вікно.

- Анно, у мене до вас розмова.

- Слухаю, - кинула  розсіяно.

- Арденс останнім часом став цуратися мене. Чи можу я дізнатися у вас причину його раптової недовіри? - Аларай, як і раніше, виглядав абсолютно спокійним і зібраним, ніби за вікном не вибухи бою, а лише салюти на свято Зустрічі весни.

- Вам краще спитати у нього, не знаходите?

- За першої нагоди я так і зроблю. Бачу, ви також не раді нашому спілкуванню. Пропоную угоду: я чув, ви цікавитеся однією забороненою легендою...

- І знову: ви чудово обізнані.

- Вважатиму це компліментом.

- Як вам завгодно.

- Отже, я вам розповідаю легенду, а ви мені натомість - про причину підозр Арденса.

"Може, знову скористаєтесь навіюванням?" - подумала я, а вголос сказала:

- Я згодна.