Академія Червоної корони. Навчання - Анна Мінаєва

Ріхтан раптово відчув агресію до цього представника раси. Яка йому справа до того, що зараз відбувається? До Лорейна? Чому він в'ється біля її ніг, як ланцюгова тварина?

— Я отримаю відповідь на своє запитання? — Зіанар роздратовано насупився. Йому дуже хотілося заїхати по цій нахабній аристократичній фізіономії. За всі ті лиха, що він приніс Лорейн. За все те презирство, яке так і сочилося зі слів і дій некроманта.

— Сиди тут і не висовуйся, — холодно обірвав його чаклун, накидаючи на табір кілька заклинань.

Вони одночасно захищали всіх, хто був усередині, відводили око і не дозволяли переступити кордон, вийти в дикі землі. За цією магічною межею зараз стояли лише двоє чоловіків. І дивилися один на одного не без ворожості.

— Повернися до табору, — скомандував некромант.

— Спочатку я почую відповіді.

— Командуватимеш у іншому місці, — обірвав його чаклун, продовжуючи накривати табір захисними заклинаннями. Дит голову йому відірве, якщо дізнається, що зі студентами не залишився жоден із викладачів.

Але ельф не йшов, стояв над душею і чекав на відповідь. Якi давати йому Ріхтан не поспішав. Чаклун виждав ще з десять хвилин і торкнувся свого лівого передпліччя. Творцю ордена Захисників не склало великої праці знайти Лорейн. Вона сповільнювалася, рухалася вже не так швидко, отже, саме час будувати до неї портал.

— Я все ще чекаю на відповідь…, — нагадав Зіанар, помітивши, як пожвавішав некромант.

— Отримаєш його, як ми повернемося, — байдуже озвався Ріхтан, розриваючи простір і будуючи прохід до молодшого майстра бестіології.

Він ступив уперед, озирнувся і тихо вилаявся. Лорейн і справді поспішала, єдинорога ніде не було. Натомість некромант чудово бачив чиєсь тіло біля високого каменю неподалік.

У небі пролунав протяжний гортанний крик, щось грюкнуло. Світла від практично ciвшого світила катастрофічно не вистачало. А потім на землю спланувало щось крилате і дуже величезне.

— Віверна! — ахнув ельф, що вивалився з порталу.

Некромант подумки себе вилаяв за те, що не закрив перехід миттєво. А потім виправив студента.

Нехай і погано Ріхтан знав бестій, що населяють цей світ, але таку деталь не помітити просто не міг.

— Не просто віверна, студенте. Королівська віверна.