Академія Червоної корони. Навчання - Анна Мінаєва

Я кинула останній погляд на будиночки і попрямувала за чоловіком до озера. Першим, хто нас зустрів, був, звичайно, Зіанар.

— Що це було?! — ельф загальмував переді мною. — Що це за бестії? Чи є там люди? Хто вони? Як тут виявились?

— Поклич майстра Юнару, — віддав короткий наказ Ріхтан. — Лорейн, йди відпочинь. Я сам розповім усе те, що ми бачили.

— Спасибі, — я втомлено посміхнулася некроманту і озирнулась.

— Твої речі, — Зір простягнув мені сумку і плащ, невдоволено зиркнув на командувача.

— І тобі дякую, — кивнула я своєму підопічному і пішла розбивати намет поряд з іншими.

Світило припікало так сильно, що я вирішила на якийсь час сховатися і залізла в намет, відкоркувала пляшечку з заспокійливим відваром, і сіла на спальник. Випила більше половини вмісту, перш ніж руки припинили тремтіти від пережитого. А потім непомітно для самої себе задрімала.

Прокинулася різко. Здригнулася, впустила притулену до ноги пляшку. Пом'янула нижчу матерію, прибираючи магією сліди і поспішила надвір. Треба було вмитися холодною водою з озера, поговорити з майстром Юнарою і розповісти все цікавому ельфу, навряд чи він був задоволений сухою розповіддю Ріхтана фон Логара. Та тільки вулиця зустріла мене вогнищами, що горіли, небо поступово темніло, світило наполовину сховалося за дюнами.

— Скільки ж я проспала? — Видихнула сама собі під ніс, намагаючись поглядом відшукати потрібну постать.

Але ні некроманта, ні майстра Юнари побачити не виходило.

— А я тебе шукав! — Зіанар знову підійшов зі спини. Але я навіть не здригнулася, здається, заспокійливий відвар досі діяв. — Я думав, що ти з майстром Юнарою пішла.

— Що? Куди пішла? — я незрозуміло похитала головою. — Де вона?

— Вона ще не повернулася зі своїм гуртом...

Я підняла очі до темного в центрі неба і тихо вилаялася. Майстер Юнара ніколи не затримувалась до заходу. Вона завжди змушувала студентів повертатися до таборів до темноти. Завжди стежила, щоб усе було за правилами.

А це означало лише те, що щось сталося. Щось дуже і дуже погане.