Листи - Свидницький А. П.

9 - «Вимова наша українська і потреби нашого орфографовання».- Ця праця А. Свидницького, надіслана 1860 р. в «Основу», лишилася ненадрукованою, і її подальша доля невідома. В ній, очевидно, йшлося про доцільність наблизити правопис до усного мовлення народу. Правописна практика Свидницького-письменника свідчить про його орієнтацію на живомовну традицію, на точне писемне фіксування мовних особливостей того чи іншого середовища. Цікаво відзначити, що ці ідеї про вдосконалення фонетичної основи українського правопису розгорнув М. А. Тулов у статті «О малороссийском правописании», надрукованій 1879 р. у «Филологических заметках».

10 - «Народні оповідання» - оповідання, створені на фольклорній основі: «Іван Доробало», «Недоколисана», «Проти сили не попреш; з чим родився, з тим і вмреш».

11 - «Мысли по поводу предстоящей реформы по мин[истерст]ву народ[ного] просв[ещения]».- Ця праця, яка, очевидно, не збереглася, була присвячена розгляду «Проекта устава низших и средних училищ» (Спб., 1860).

12 - Йдеться про нарис «Великдень у подолян» («Основа», 1861, № 10, 11-12) і допис «Из М[иргорода] (Письмо редактору)», надрукований без імені автора в «Основі», 1861, № 11-12.

13 - «Основа» - перший український громадсько-політичний і літературний журнал ліберально-буржуазного напряму, що виходив у 1861-1862 рр. у Петербурзі. До співробітництва в журналі А. Свидницького закликав П. Куліш, але з цілого ряду надісланих матеріалів редакція «Основи» опублікувала лише його етнографічно-фольклорний нарис «Великдень у подолян» та інформацію з Миргорода.

14 - Малашенко Михайло - знайомий Свидницького, вчився у Київському університеті, входив до Київської громади.

15 - Тулов Микола Андрійович (1814-1882) - український літературознавець і педагог. У 60-х роках помічник попечителя Київського учбового округу. Сприяв влаштуванню Свидницького на роботу в університетський архів.

16 - Згодом Свидницький підготував і видав у Києві 1868 р. посібник для вчителів і окремо для учнів під спільною назвою «Русская азбука».

17 - Шиманенко - член Харківської громади.

18 - Цис Олександр Данилович - на початку 60-х років XIX ст. студент Київського університету, згодом військовий лікар, автор кількох драм з українського життя. У листі від 16 травня 1862 р. В. Гнилосиров зазначав: «Я оце якось був у Полтаві та й стрів там київськ[ого] скубента Циса. Розбалакались, бачите, про Київ. Зайшла річ і об вас. Він каже, що теж ви йому в пам’яті. Казав і за ваш «Метод преподавания рос[сийского] яз[ыка]», що дуже добрячий. Якщо можна, мій голубе, напишіть, в чім сила й що до чого й як».

19 - Єфименко Петро Савич (1835-1908) - український історик, етнограф, фольклорист. За участь у революційних гуртках його було заслано в Архангельську губернію. Співробітничав в «Основі», «Черниговском листке», «Черниговских губернских ведомостях».

20 - Громади - ліберально-буржуазні організації на Україні в 60-90-х роках XIX ст. Займалися переважно просвітницько-культурницькою діяльністю. Київська, Чернігівська і Полтавська громади належали до найактивніших.

21 - тобто нарису «Злий дух».

22 - «Черниговский листок» - ліберально-буржуазна громадсько-літературна газета, що виходила у Чернігові в 1861-1863 рр. за редакцією Л. І. Глібова. Друкувала твори як російською, так і українською мовами.

23 - Доля цього етнографічного нарису невідома.

24 - Задум А. Свидницького написати граматику української мови лишився нереалізованим.

25 - Можливо, йдеться про деякі конспіративні прийоми, до яких вдавалися члени Харківсько-Київського студентського товариства, близькі знайомі А. Свидницького.

26 - тобто в етнографічному нарисі «Великдень у подолян».

27 - тобто Ісая Свидницький.

28 - Антонович Володимир Боніфатійович (1834-1908) - український буржуазно-націоналістичний історик, археолог, етнограф. Один з організаторів Київської громади. Під час навчання у Київському університеті входив разом із Т. Рильським, Ф. Панченком, Павлином Свєнціцьким, Б. Познанським та ін. до так званої групи «хлопоманів», які підтримували ідею зближення місцевої польської шляхти з українським народом, обстоювали його право на незалежний розвиток. Добре знаючи Свидницького, опублікував спогади про нього, а також передав І. Франкові для публікації записи окремих його віршів.

29 - Рильський Тадей Розеславович (1841-1902) - український культурний діяч буржуазно-демократичного напряму, етнограф, економіст.

30 - Ця поїздка відбулася 1862 р. і мала певне значення для налагодження культурних зв’язків між Галичиною і Східною Україною.

31 - «Слово» - громадсько-політична і літературна газета, орган «москвофілів». Виходила у Львові у 1861-1887 рр. Орієнтуючись загалом на російську великодержавну пресу, в 60-х роках іноді вміщувала матеріали, прихильні до українського національно-культурного руху.

32 - Панченко Федір Тимофійович - лікар. Навчався разом із Свидницьким у Київському університеті.

33 - Стрижевський Гаврило - в 60-х роках XIX ст. студент Київського університету, член Харківсько-Київського студентського товариства.

34 - Йдеться про один з перших підручників для народних шкіл «Граматику задля українського люду» (1862), написану Леонідом Несторовичем Ященком (1833-1913), студентом Київського, потім Московського університетів. За поширення революційних видань (від підпільного гуртка, організованого студентами Московського університету П. Е. Аргіропуло (1839-1862) і Петром Григоровичем Заїчневським (1842-1896), який займався перекладами заборонених книг) Ященка було ув’язнено в Петропавловську фортецю і після так званого «процесу 27-ми» заслано в Бугульму.

35 - Чубинський Павло Платонович (1839-1884) - український етнограф буржуазно-демократичного напряму. Основна праця - «Труды этнографически-статистической экспедиции в Западно-Русский край» (т. 1-7, 1872-1879).

36 - Тищинський