Давнє й нове - Франко І. Я.
Хоче велике слово сказати
І всьому лиху відразу кінець зділати.
Тож не диво, що вся Європа
Витріщила очі на великого рутенського хлопа.
Ось він устав, тричі перехрестився,
Цілому зборові поважно вклонився,
Відітхнув, кашельнув і почав говорити,
Мов на «достойно» в сигнатурку дзвонити:
- Панове радні, славні штудерники,
А мої чесні співживодерники!
«Молот» - літературно-громадський збірник революційно-демократичного напряму. Видавали І. Франко та М. Павлик в 1878 р. у Львові як продовження забороненого журналу «Громадський друг».
Гладстон Уїльям-Юарт (1809-1898) - англійський державний діяч, лідер ліберальної партії. Провадив політику колоніальної експансії в Азії та Африці.
Воронізація. Вперше надруковано в журн. «Зеркало», 1882, № 17, с. 133, за підписом Мирон.***
Дрогобицька філантропія. Вперше надруковано в журн. «Зеркало», 1882, ч. 24, с. 186, за підписом Мирон.***
«Нове зеркало». Вперше надруковано в журн. «Нове зеркало», 1883, № 2, с. 2, за підписом М.*** Зберігся автограф вірша (ф. 3, № 193).
Українсько-руська студентська мандрівка літом 1884 р. Вперше надруковано окремою брошурою у 1884 р. накладом студентського комітету як своєрідну «програму дії». Дещо пізніше І. Франко написав заклик «В дорогу!», опублікований у журн. «Нове зеркало». Вміщуючи у збірці «Давнє й нове» весь цей матеріал, Франко додав до нього вступне слово.
Урич - село на південь від Дрогобича.
Корчин - село Львівської області.
Бубнище - село недалеко містечка Болехова (Івано-Франківська область).
Калуш - місто Івано-Франківської області.
Чорногора - найвище пасмо гуцульських Карпат з горою Говерлою.
Худий Юр - церква св. Юра в Дрогобичі.
Гірка - лісисте узгір’я біля Дрогобича.
Східниця - селище на південь від Дрогобича (Львівська область).
Діл - пасмо гір на південь від Дрогобича.
Бойки - етнографічна група українців, які населяють гірські райони Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей.
Зелемінь - гора в Карпатах.
Сукіль - притока р. Свічі, Що впадає в Дністер.
Гук - поріг на річці Сукіль.
Рожанський Гнат (1844-1883) - «народовець», один із видавців «Кобзаря» Шевченка в Галичині (1867).
Желехівський Євген (1844-1885) - український мовознавець-фольклорист.
Покуття - східна частина сучасної Івано-Франківської області.
Білоус Михайло - видавець і друкар у Коломиї. Його видання мали здебільшого реакційний характер («Руський сонник», «Небесний лист» тощо).
Ділятин - тепер селище міського типу Івано-Франківської області.
Дора, Микуличин - села над Прутом Івано-Франківської області.
Довбушів хрест - назва скелі на честь ватажка гуцульських опришків XVIII ст.- Олекси Довбуша (1700-1745).
Довбуша крісло - камінь у вигляді крісла, де, за народними переказами, любив сидіти Довбуш, коли приймав якесь важливе рішення.
Краттерів камінь - скеля біля с. Дори.
Мандатор Грдлічка - тогочасний поліційно-судовий урядовець в с. Устеріки над Черемошем, сумнозвісний своїм жорстоким поводженням з селянами.
Кодня - містечко на Волині, де 1768 р. шляхта катувала гайдамаків.
Сюди нам Федькович живцем переніс Гайнівську Лорелею… - йдеться про поезію Федьковича «Черемська цариця».
Кобилиця Лук’ян (1812-1851) - кріпак, керівник антикріпосницького селянського руху у 1843-1844 та 1848-1849 рр. на Буковині. Після придушення повстання помер на засланні.
Пані Февросія. (Наслідування). Вперше надруковано в журн. «Нове зеркало», 1884, № 17, с. 2, за підписом Мирон.*** Зберігся чорновий автограф вірша (ф. 3, № 194), датований «7.ІХ.84», із незначними розходженнями порівняно з текстом збірки.
Женщина. Вперше надруковано в журн. «Нове зеркало», 1884, № 23, с. 1, за підписом Мирон.***
«Товариство руських женщин у Станіславі» - засноване письменницею Н. Кобринською в 1884 р. Згодом Товариство заходами Франка поширило свій вплив на всю Східну Галичину і навіть Наддніпрянську Україну. З допомогою Франка у 1887 р. вийшов у світ жіночий альманах «Перший вінок». Традиції його були продовжені в трьох випусках збірника «Наша доля» 1893, 1895 і 1896 років.
О. Лунатикові. Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1903, кн. 7, с. 5-6, під заголовком «Із циклу «Злоба дня». О. Лунатикові». Цей твір був відповіддю на вірш «Іван Хромко» Остапа Луцького, що виступив під псевдонімом О. Лунатик (див.: О. Лунатик. Без маски. Коломия, 1903).
Луцький Остап - український поет-декадент, у роки громадянської війни активно діяв у таборі націоналістичної контрреволюції.
ВОЛЬНІ ВІРШІ
I. Modern, II. Animal saltans, III. До музи. Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1906 р., кн. 7, с. 1-2.
Збереглися чорнові автографи 16 останніх рядків вірша «Animal saltans» та вірша «До Музи» (ф. 3, № 240).
Блюдитеся бѣса полуденнаго. Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1907, кн. 11, с. 226-227, за підписом Невідомий. У збірці «Давне й нове» І. Франко засвідчив, що «сей вірш написаний у Криворівні в вересні 1907 р.».
Многонадійний. Вперше надруковано у збірці «Давнє й нове», с. 251-252, з приміткою «Написано в році 1907, досі не друковано».
ГІМНИ Й ПАРОДІЇ
Пісня руських хлопів-радикалів. Вперше надруковано в журн. «Радикал», 1895, № 4, с. 40-41. 1897 р. Франко зробив спробу надрукувати вірш у збірнику «Хлопські пісні». Проте спроба ця призвела до конфіскації усього збірника. Передруковуючи пісню у збірці «Давнє й нове», І. Франко опустив дві останні строфи:
Ми хочем вчитись, поступати,
Бо кривда є сестрою тьми.
Для себе хочем працювати
І бути люди між людьми.
Гей же