Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Класика » Давнє й нове - Франко І. Я.

Давнє й нове - Франко І. Я.

Читаємо онлайн Давнє й нове - Франко І. Я.
славний дипломата,

Хоче велике слово сказати

І всьому лиху відразу кінець зділати.

Тож не диво, що вся Європа

Витріщила очі на великого рутенського хлопа.

Ось він устав, тричі перехрестився,

Цілому зборові поважно вклонився,

Відітхнув, кашельнув і почав говорити,

Мов на «достойно» в сигнатурку дзвонити:

- Панове радні, славні штудерники,

А мої чесні співживодерники!

 

«Молот» - літературно-громадський збірник революційно-демократичного напряму. Видавали І. Франко та М. Павлик в 1878 р. у Львові як продовження забороненого журналу «Громадський друг».

Гладстон Уїльям-Юарт (1809-1898) - англійський державний діяч, лідер ліберальної партії. Провадив політику колоніальної експансії в Азії та Африці.

Воронізація. Вперше надруковано в журн. «Зеркало», 1882, № 17, с. 133, за підписом Мирон.***

Дрогобицька філантропія. Вперше надруковано в журн. «Зеркало», 1882, ч. 24, с. 186, за підписом Мирон.***

«Нове зеркало». Вперше надруковано в журн. «Нове зеркало», 1883, № 2, с. 2, за підписом М.*** Зберігся автограф вірша (ф. 3, № 193).

Українсько-руська студентська мандрівка літом 1884 р. Вперше надруковано окремою брошурою у 1884 р. накладом студентського комітету як своєрідну «програму дії». Дещо пізніше І. Франко написав заклик «В дорогу!», опублікований у журн. «Нове зеркало». Вміщуючи у збірці «Давнє й нове» весь цей матеріал, Франко додав до нього вступне слово.

Урич - село на південь від Дрогобича.

Корчин - село Львівської області.

Бубнище - село недалеко містечка Болехова (Івано-Франківська область).

Калуш - місто Івано-Франківської області.

Чорногора - найвище пасмо гуцульських Карпат з горою Говерлою.

Худий Юр - церква св. Юра в Дрогобичі.

Гірка - лісисте узгір’я біля Дрогобича.

Східниця - селище на південь від Дрогобича (Львівська область).

Діл - пасмо гір на південь від Дрогобича.

Бойки - етнографічна група українців, які населяють гірські райони Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Зелемінь - гора в Карпатах.

Сукіль - притока р. Свічі, Що впадає в Дністер.

Гук - поріг на річці Сукіль.

Рожанський Гнат (1844-1883) - «народовець», один із видавців «Кобзаря» Шевченка в Галичині (1867).

Желехівський Євген (1844-1885) - український мовознавець-фольклорист.

Покуття - східна частина сучасної Івано-Франківської області.

Білоус Михайло - видавець і друкар у Коломиї. Його видання мали здебільшого реакційний характер («Руський сонник», «Небесний лист» тощо).

Ділятин - тепер селище міського типу Івано-Франківської області.

Дора, Микуличин - села над Прутом Івано-Франківської області.

Довбушів хрест - назва скелі на честь ватажка гуцульських опришків XVIII ст.- Олекси Довбуша (1700-1745).

Довбуша крісло - камінь у вигляді крісла, де, за народними переказами, любив сидіти Довбуш, коли приймав якесь важливе рішення.

Краттерів камінь - скеля біля с. Дори.

Мандатор Грдлічка - тогочасний поліційно-судовий урядовець в с. Устеріки над Черемошем, сумнозвісний своїм жорстоким поводженням з селянами.

Кодня - містечко на Волині, де 1768 р. шляхта катувала гайдамаків.

Сюди нам Федькович живцем переніс Гайнівську Лорелею… - йдеться про поезію Федьковича «Черемська цариця».

Кобилиця Лук’ян (1812-1851) - кріпак, керівник антикріпосницького селянського руху у 1843-1844 та 1848-1849 рр. на Буковині. Після придушення повстання помер на засланні.

Пані Февросія. (Наслідування). Вперше надруковано в журн. «Нове зеркало», 1884, № 17, с. 2, за підписом Мирон.*** Зберігся чорновий автограф вірша (ф. 3, № 194), датований «7.ІХ.84», із незначними розходженнями порівняно з текстом збірки.

Женщина. Вперше надруковано в журн. «Нове зеркало», 1884, № 23, с. 1, за підписом Мирон.***

«Товариство руських женщин у Станіславі» - засноване письменницею Н. Кобринською в 1884 р. Згодом Товариство заходами Франка поширило свій вплив на всю Східну Галичину і навіть Наддніпрянську Україну. З допомогою Франка у 1887 р. вийшов у світ жіночий альманах «Перший вінок». Традиції його були продовжені в трьох випусках збірника «Наша доля» 1893, 1895 і 1896 років.

О. Лунатикові. Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1903, кн. 7, с. 5-6, під заголовком «Із циклу «Злоба дня». О. Лунатикові». Цей твір був відповіддю на вірш «Іван Хромко» Остапа Луцького, що виступив під псевдонімом О. Лунатик (див.: О. Лунатик. Без маски. Коломия, 1903).

Луцький Остап - український поет-декадент, у роки громадянської війни активно діяв у таборі націоналістичної контрреволюції.

 

 

ВОЛЬНІ ВІРШІ

 

I. Modern, II. Animal saltans, III. До музи. Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1906 р., кн. 7, с. 1-2.

Збереглися чорнові автографи 16 останніх рядків вірша «Animal saltans» та вірша «До Музи» (ф. 3, № 240).

Блюдитеся бѣса полуденнаго. Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1907, кн. 11, с. 226-227, за підписом Невідомий. У збірці «Давне й нове» І. Франко засвідчив, що «сей вірш написаний у Криворівні в вересні 1907 р.».

Многонадійний. Вперше надруковано у збірці «Давнє й нове», с. 251-252, з приміткою «Написано в році 1907, досі не друковано».

 

 

ГІМНИ Й ПАРОДІЇ

 

Пісня руських хлопів-радикалів. Вперше надруковано в журн. «Радикал», 1895, № 4, с. 40-41. 1897 р. Франко зробив спробу надрукувати вірш у збірнику «Хлопські пісні». Проте спроба ця призвела до конфіскації усього збірника. Передруковуючи пісню у збірці «Давнє й нове», І. Франко опустив дві останні строфи:

 

Ми хочем вчитись, поступати,

Бо кривда є сестрою тьми.

Для себе хочем працювати

І бути люди між людьми.

Гей же

Відгуки про книгу Давнє й нове - Франко І. Я. (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: