Всупереч бажанням - Селена Рейні
Беверлі розлючено кинулася за ним. Грейс вже примружила очі, чекаючи, що Беверлі чимось запустить в Джеймса. До слова, таке вже траплялося не раз. Але чоловік схопив її за руку, притягнув до себе і міцно поцілував.
– Поговоримо про це ввечері, – сказавши це, він підморгнув дружині й вийшов на вулицю.
Беверлі, повернулася. І Грейс зі здивуванням помітила, що її сестра вже не стільки розлючена, як задоволена.
– Поснідаєш у моїй вітальні? Там тепліше і затишніше, ніж у столовій, – запропонувала Беверлі.
– Було б чудово. – Грейс вже відчула, як малюк крутиться, вимагаючи сніданку. – Я так і не зрозуміла, чому ви з герцогом сперечалися…
– Бо він сказав, що у нас буде син!
– Ну, теоретично це можливо, – серйозно проказала Грейс.
Вони саме зайшли у вітальню перед спальнею герцогині. Беверлі сіла на диван і почала погладжувати животик.
– Ти не розумієш. Він впевнений у цьому на сто відсотків!
– Але як таке можливо? – зацікавилася Грейс.
Їй було байдуже, кого вона носить під серцем. Найважливішим було те, щоб дитина була здорова. І все ж, якби можна було просто зараз дізнатися, хто народиться, вона б це зробила.
– Це…, – Беверлі зам’ялася і почервоніла. – Загалом, це не надто світська бесіда. Тобто, зовсім не світська…
– І все ж, я хочу знати.
– Він сказав, що побачив, що я ношу хлопчика, – Беверлі почервоніла ще більше.
– О! – лише проказала Грейс, розуміючи, куди саме потрібно заглядати, щоб побачити стать дитини. – Він точно тебе дражнив. Якби таке було можливо, то це бачили б і лікарі.
– Так в тому і справа, що лікарі не роблять з пацієнтками того, що робили ми з Джеймсом, – прикриваючи обличчя руками, сказала жінка.
І тут Грейс зрозуміла усе про «не зможу сама», «дзеркало» та чому герцог розізлився, коли його дружина згадала про свого приятеля Ентоні Лорі. Що ж, тепер і сама Грейс зарум’янилася.
Вона старанно намагалася знайти нову тему для розмови, прогулюючись вітальнею, коли помітила крізь прочинені у спальню двері, що між її покоями й кімнатою герцога дверей немає.
– Беверлі, а де двері? – спантеличено запитала.
– Це ще одна зовсім не світська тема для бесіди, – пробубніла її сестра.
Добре, що в цей момент у вітальню зайшла служниця зі сніданком для двох. Далі розмова стала спокійнішою.
Після бесіди, сестри погуляли зимовим садом, пообідали, відвідали сирітський притулок. Коли прийшов Джеймс, вони втрьох повечеряли.
Додому Грейс так і не повернулася.
