Сучасна теория грошей - Рендал Рей
25 Тобто створювати та підтримувати попит на національну валюту серед економічних агентів.
26 Таким чином, розрахунки між суб’єктами цього рівня системи здійснюються зобов’язаннями, що перебувають на сходинку вище.
27 Іншими словами — «я винен вам п’ять доларів».
28 «Сітібанк» — великий міжнародний банк, заснований у 1812 році. Нині підрозділ «Сітіґруп» — великої фінансової корпорації. Із 2007 року — найбільший серед холдингів банк США.
29 Автор звертається до жартівливої алегорії та використовує назву відомої казки братів Грімм, у якій чарівний горщик за наказом варить кашу. Цей процес безперервний, тож каша заливає не лише будинок і подвір’я, а й усе містечко. Після команди зупинитися жителям містечка залишається куштувати кашу та спостерігати її навкруги.
30 Практика випуску грошей урядом США у 1860-х роках.
31 Англ. narrow banks, або narrow banking. Ця система, на відміну від чинної системи часткового резервування, покликана забезпечувати 100 % депозитів комерційних банків резервними грошима або державними облігаціями.
32 У своїх публічних виступах професор Рей роз’яснює тезу про сучасних лідерів інтелектуальної думки з макроекономіки й монетарної економіки, які схиляються до реформування банківської справи в бік «вузьких» грошей.
За словами професора Рея, це Мартін Вулф та Адаїр Тернер. Мартін Вулф — головний британський оглядач з проблем макроекономіки провідного фінансового видання «Файненшел таймз». Його книжка «Зсуви та шоки: чого ми навчилися — та ще маємо навчитися — з фінансової кризи» (йдеться про кризу 2007–2008 років) про потребу реформування фінансової системи побачила світ у 2014 році. Адаїр Тернер упродовж 2008–2013 років очолював Управління фінансового регулювання і нагляду Великобританії. Його книжка про реформу фінансової системи під назвою «Між боргом та дияволом: гроші, кредит і реформування глобальних фінансів» була опублікована в 2015 році. (Інформацію подано за: youtube.com/watch?v=zppTQMlq6m0).
Ще один британець, який поділяє позицію групи Вулфа—Тернера щодо «вузької» банківської справи, — Мервін Кінґ, колишній голова Банку Англії — центрального банку Великої Британії. Його книжка «Кінець алхімії: гроші, банківська справа та майбутнє глобальної економіки» вийшла друком 2016 року.
33 Наприклад, уряд приймає резервні гроші, коли економічні суб’єкти сплачують податки та здійснюють інші платежі. Такі платежі здійснюються переважно через банківську систему. Інший приклад — коли позичальники банків використовують власні депозити, щоб погасити заборгованості за кредитами.
34 Монетарні боргові зобов’язання.
35 З огляду на розмір державних видатків бюджету як відсоток від валового внутрішнього продукту (% від ВВП). У міжнародній практиці не визначено, який уряд «великий», а який — «не досить великий». У кожній окремій країні це залежить від суспільно-політичних умов та усталених уявлень. Так, у США Республіканська партія дотримується лінії, що поточний розмір уряду (21 % від ВВП) уже великий і його слід зменшити. Деякі політики з Демократичної партії, навпаки, наполягають, що уряд «невеликий» і його слід збільшувати.
36 Після фінансової кризи 2007–2008 років на Заході відбулася переоцінка розуміння суті банківської справи, особливо коли вона належить приватним інституціям. Завдяки цьому багато хто усвідомив, що де-факто комерційні банки — це державно-приватне партнерство, адже щоденні операції банківської системи відбуваються за безпосередньої участі кількох державних інституцій: 1) центральний банк забезпечує кліринг міжбанківських розрахунків за номіналом; 2) такі розрахунки здійснюються за допомогою резервних грошей, які створює влада, на балансі центрального банку, адже кожен банк має кореспондентський рахунок у центральному банку; 3) система гарантування вкладів забезпечує повернення 100 % номіналу депозитів, які відповідають визначеним критеріям щодо розміру вкладу, в разі неплатоспроможності окремого комерційного банку; така система покладається на підтримку держави у випадку системної банківської кризи.
37 Англ. sound money.
38 У цьому випадку термін «збільшення» означає так зване чисте збільшення, тобто зростання фінансових активів суспільства через видатки з бюджету, які, зі свого боку, зменшуються через стягнення податків та інших обов’язкових платежів.
39 У країнах, що розвиваються і до яких належить Україна, недержавний сектор, тобто громадяни та суб’єкти господарювання, частково чи переважно вдаються до практики нагромадження фінансових активів, фінансового багатства в іноземній валюті. Але в такому випадку із трьох видів державного боргу, що доступні для фінансового багатства в іноземній валюті (готівкова валюта, резервні гроші та державні облігації), випадають резервні гроші, адже вони циркулюють на рахунках банків, відкритих у центральному банку. Тому, наприклад, українським комерційним банкам не доступні резервні гроші в доларах США і вони лише мають кореспондентські рахунки в американських банках. Для них це просто поточні рахунки (поточні депозити). Державний борг в іноземній валюті у формі державних облігацій менш доступний для недержавного сектору через регуляторні обмеження. В Україні НБУ лише нещодавно дозволив комерційним банкам витрачати залишки на рахунках в іноземних банках для купівлі державних облігацій з інвестиційним рейтингом (див. постанову від 22 листопада 2016 року № 406, режим доступу: https://bank.gov.ua/document/download?docId=39855286). Тому найпопулярніший державний борг в іноземній валюті для недержавного сектору в країнах, що розвиваються, — це готівкова іноземна валюта. А отже, основу фінансового багатства суспільства в таких країнах становить саме державний борг.
У цьому розділі ми розпочинаємо вибудовувати підґрунтя для розуміння сучасних грошей. Будь ласка, наберіться терпіння. Можливо, спочатку буде не так очевидно, чому це важливо. Однак не розуміючи базового макроекономічного обліку, ви, швидше за все, не зможете збагнути всі нюанси дебатів про державний бюджет (та критику істерії щодо дефіциту державного бюджету, яка в останні роки вразила чимало країн). Так само буде складно зрозуміти проблеми країн Єврозони, які здебільшого стосуються їхньої монетарної системи і значно менше зумовлені, як подейкують, марнотратними звичками таких ледарів, як греки, іспанці чи італійці. Тож будьте терплячі й уважні. Не обов’язково знати вищу математику або правила хитромудрого бухгалтерського обліку. Тут ідеться про доволі прості та базові речі. Цей матеріал, швидше, на логіку, проте вона надзвичайно легка.
1.1. Базові принципи обліку для залишків та руху фінансових активів
Чийсь фінансовий актив — це чиєсь фінансове зобов’язання
Кожен фінансовий актив урівноважується або збалансовується рівноцінним фінансовим пасивом. Це фундаментальний принцип обліку40. Наприклад, депозит
