Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Інше » Українська література 17 століття - Автор невідомий

Українська література 17 століття - Автор невідомий

Читаємо онлайн Українська література 17 століття - Автор невідомий
пріат за руку его. А мати Александрова, Екама-царица, пріат царицу Елену за руку и введоста их.

Сльїшав же Менелае-цар о Елені, возвратиея скоро от войньї.

Увідів же и брат его Агамен-цар и собрав ся воа и прийде к Менелаю.

И печальна бьіста царя зело, какова срамота учинися над ними.

И собраша сильну войску и прииде к ним на помощ и Якш, Саломоников сьін 20, со 30-ю каторог. И по том прииде Поламид, Придеков сьш 2|, со 30-ю кораблей.

И по сем нікий человік Урекшиш именем, Лавтешев

по и

сьін , сотвориися бісен, да ся не причастит троиской крови. Начат пісок орати, а соль сіати. Царя же повеліста повре-щи малаго сьіна его пред оралом.

— И аще же будет,— рекоша,— бісен, то преорет его.

И егда повергоша, остави вольї не орати.

И приведоша его ко царем.

И рече Урекшиш:

— Изволив бьіх за три літа тецати з бісньїм псом, нежели причаститися тройской крови, иже хощет бьіти Еленьї ради царици.

Бяху же иніи мнози прийдоша ко царем (ото остров, и от суша, и от воскрай) сущих моря, от Афин и тоземци и от Феталіа, и от Архиа, и от всеа Еллади 23, и от иньїх мно-гьіх. Бяху же Менесефес от Афин 24, Нестор от Пиладьі 25, от [Ифакї Ди]севес , от Саламина Ея 27, Идоменевес от Крьіта 28, Таипелем от Рода 29. Вси род имуще от благородних и от царских кровей, мужи храбрьі.

Евфианин же Ахиллей 30сіаша паче всіх чловєк. Ратнем побідник, ратник силен и кріпкорук, его же і ироя нарицаху. Сего поставиша царіе рати начальника.

Бі же рать многочисленнаа, и L170 кораблей исходят убо отечества.

Порлан же бьівает Ахиллей и от храбрьіх друзій и на острови нападоша и поплениша сушу. И тщахуся напасти на Трой, яко многим богатством кипящ бяше, и хотяше отмстити обиду, и Еленьї ради.

Видівше же троане толику рать, собравше пособники себі кари и ликаонн, миси и меоньї и фруги 31. И придружив-ше весь асийскнй язик и род, противу изведоша множество безчисленное, в Трон же вяще 50 тьісящ мужей. [И] много время проводиша, брань творяще. Исперва добрі ополче-вахуся на брань, да якоже искусища Ахиллеово стремленіе и храбрость, сідяху, при стінах заключившеся.

По том же нікаа жена волхвующи, именем Велеша 32, ея же пророчицу нарицаху, иже обладаше шествіем морски-ми волнами. У нея же убиша кошуту боляре Агамена-царя. И сего ради, разгнівася, волненіе пусти на море, да погубит вся корабля греческьіа.

И озлобистася царя и воспросиша Колкоша-попа 33.

Он же повіда им, яко кошутьі ради хощет вас потопити пророчица, и глаголет, яко аще не даст Агамен-цар мні діцери своея Цвітани 34, не имам их отпустити.

Цар же Агамен оскорбися зіло и, не хотя, даде дщер свою І Івітану.

И устави бурю.

И прийдоша под Трой.

И изьійде противу им Ектор-цар 35, Пріамов сьін, стріляа [стрілою] со огнем, и єдинім пущеніем погружаше три корабля греческьія.

И Якш Соломоничев защити своим защитом 17 кораблей от живаго огня Екторова 39зв.

И пойде Менелае-цар на віре, начат Пріаму глаголати, да отдаст царицу Елену.

Александр же не хотяше, но восхоті застрілити Мене-лаа, аще бьі его Пріам-цар не защитил.

И по том Ектор-цар творяше брань и поражаше множество греческьіх вой на всяк день. И боащеся гласа Ахиллеова. И пойде Ахиллей под своим знаменіем противу Ектору-царю и снийдостася и ястася за руку и не восхотістася бьітися в той день.

И бяху поимали гречестіи витязи Рьіжеуша-попа дщер Рижеуду. И виді ю Агамен-цар, брат Менелаев, яко добра зіло, и взят ю себі в жену.

А Рьіжеуш-поп син бі Тебуша 40-бога 37. И, увидів, Те-буш 41 разгнівался зіло и пусти своим волшвеніем велик недуг в греческое войско. И мнози умираху, дондеже обра-тиша дщер Рнжеуша-попа.

По том же троани дерзостнн сотвори Паламидова смерть, притупи Ахиллеово стремленіе, любя бо Ахиллей Паламида зіло. Дисифес Нискотянин 38 храняше [нена] висть на Паламида, и оболга его ко царем, яко трояном хощет добра. И побиша Поламида каменіем.

И, о горе, каковая творити зависти!

Он же ничесоже рекл, точію глагол сей:

— О убогая истинно, по тебе плачу, ти бо первіе мене погибе!

И тако умре.

Ахиллей же, тяжці проплакав о нем и сего ради раз-гнівася, не хотяше изнйти на брань.

И от сего бьість дерзость Ектору и того пособииком. И со-ставляют на еллиньї брань кріпкоратную. И падают, якоже класьі, греческьіа, сьіріч еллинскьіа телеса, и езера кровем пролиашася.

И моляху Ахиллеа пойти на брань. И не преклонися, дондеже убіен бьість Патрикліе 39, его же зіло любяше Ахиллей. Его же уби Ектор. И сіє того понуди потещи на трояньї.

Изьійде бо Ахиллей на брань, огнем дьіхаа, и разбивает полки и побивает первоборца.

И паки призьівает Пріам на помощ амазони 40.

И паки брань кріпка и умирают мнози, и от всіх убо пуст бьість Пріам. И умоли тафантіан и индійскаго царя 41, и по-сьілает множество безчисленное воинства.

Индіане же вси чернообразни. Их же видівше гречестіи еллиньї в странньїх зрацех, и убояшася от зрака сих и оружіа и от звірей устрашишася, их же и[н]діа кормит. Нощію бі-жати помьішляху и оставити Трой, но обаче ополчишася чернообразньїм. И очервишась индійскими кровми нивия и Скомандровьі струа, и обагряхуся кровми.

В сих же наста еллином торжество. Паче же и варваром, и всім покой от ратей и от трудов. И убо еллиньї, иже єсть и греки и тройское множество, смішахуся воєдино, и никому же ничего же никто же сміаше празника ради.

По том же виді сон в нощи царица Европіа 42, жена Ектора *-царя, сьша Пріамова. И возбну от сна и прийде в ложницу свекра своего Пріама-царя и нача со слезами глаго-лати ему, да не пущает сьша своего Ектора воутрій на брань ко Ахиллею, яко убиен, рече, будет. И сказа ему сон:

— Видіх, яко изьійде ис Троа мечка, а из греческаго войска вепр и начастась бити. И посіче вепр мечку и вовлече ю во кгреческіа полки, и к тому не видіх его. И аще пустиши Ектора, не чай видіти.

И утішив ю Пріам и проводив ю в ложницу.

И егда бьість заутра, уготовися Ектор-цар

Відгуки про книгу Українська література 17 століття - Автор невідомий (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: