Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

– Вам добре говорити, – заперечили представники інших міст України, зокрема представники Херсона, Миколаєва, Одеси.

– А як нам бути? Не назвем же ми свої головні управління:

"Херм’ясо", "Херриба,""Херсало. Тут піднялись представники Ніколаєва: а як нам буть? – "Нісала", "Ніриби", "Нім’яса".

Потім виступили представники Одеси. Як же нам буть? – "Одесало", "Одериба", "Одем’ясо"?

ЛЕНІНСЬКІ ЛОЗУНГИ

Якими лозунгами зустрічали Ленінський ювілей різні колективи нашої держави?

Шахтарі: всіх комуністів і комсомольців під землю!

Залізничники: дамо всім пасажирам по м’ягкому місцю.

Сталевари: наша сила в наших плавках.

Фабрика жіночого одягу: піднімемо наші спідниці до найвищого рівня!

Прокуратура: всім, хто складає подібні анекдоти – дамо довгострокову путівку по ленінським місцям від п’яти до десяти років.

БАБУСЯ І ОНУКИ

Дві онуки запитують у бабусі:

– Бабусю, скажи будь ласка, а звідки ми взялись?

– Аїст вас приніс, дітки, аїст.

Внучки переглянулись між собою і одна до другої:

– Слухай, Оленко, а давай скажемо бабусі, звідки ми взялись, а то помре й не знатиме.

ВОНА БАЧИЛА ЛЕНІНА

Одружилися американець, француз і росіянин. Всі одружились на жінках старших за себе. Коли пройшло десь два- три дні, журналісти запитали в чоловіків, чому ті одружились на жінках, які старші за них.

– О, ви собі навіть не можете уявити, яка вона хазяйка, як вона вміє готувати обіди, яка вона практична, уважна, турботлива, – відповів американець.

– А ви? – звернулись до француза.

– В такому віці жінка – це мрія кожного чоловіка. Як вона вміє кохати, обнімати, пестити, цілувати!

Дійшла черга і до росіянина.

– А ви що скажете? Чому ви одружились на старшій?

– Бо вона бачила Леніна.

ПІВНІ-КОМУНІСТИ

В один пташиний колгосп на прорив, так би сказати, направили нового молодого енергійного голову колгоспу. А так як жити йому було ніде, то тимчасово запропонували пожити в пташниці.

Якось сидять вони за столом, п’ють чай і господиня запитує:

– Як накажете, Вікторе Івановичу, спати будете на підлозі чи разом зі мною, бо в мене всього одне ліжко?

– Ну що ви, що ви, Галино Василівно, ну звісно, окремо, адже я – комуніст.

На другий день пішли на ферму. Дивиться новий голова – курей багато, а яєць де-не-де. Отож і запитує:

– Галино Василівно, яка на вашу думку причина, що кури не несуться?

– Бо у нас всі півні – комуністи.

Жовтень 1973 р.

ЗАПОВІТИ ДЛЯ ЖІНКИ

Жінка повинна пам’ятати завжди такі три заповіді:

Перша: лікарю все показувати;

Друга: начальству все розказувати;

Третя: коханцю ні в чому не відказувати.

ЗНІМАЙ ШТАНЦІ!

Якось батько переглядав щоденник свого сина і побачив, що там по всіх предметах одні лише двійки і тільки співи – п’ять.

Батько взяв ремінь і до сина:

– І як це зрозуміти, синку? У щоденнику одні двійки, а ти ще й співаєш! Ану, знімай штанці, будемо вчити скільки буде 2+ 2.

ПАРТІЯ І ПРОФСОЮЗИ

Синок запитує у татка:

– Татку, чи не зміг би ти мені пояснити, що таке партія, комсомол і профсоюзи?

– З задоволенням. Так от, партія – це я, бо мене всі слухаються.

Мама – це комсомол . А ти з бабусею – це як профсоюзи: що ми вам накажемо, те й мусите робити.

МІЛІЦІОНЕР, ЖІНКА І КОЗА

Міліціонер пристане, до кого захоче.

Жінка дасть, кому захоче.

Коза залізе, куди захоче.

м. Хмельник, вересень,1973 р.

В СЬОМОМУ КЛАСІ

Прийшла Марійка із школи і хвалиться мамі:

– А в нашому класі сьогодні був гінеколог.

– Ну й як, доню? Я думаю, що ти була в тій колоні, де знаходились незаймані?

– Та що ти, мамо! В тій колоні стояла тільки одна наша вчителька.

1960 р.

ЩО БУДЕТЕ ЇСТИ, БАТЮШКА?

У попа запитують:

– Батюшка, що ви будете пити: горілку чи коньяк?

– І пиво також.

– А що ви будете їсти, м’ясо чи масло?

– М’ясло.

АНЕКДОТИ ПРО ВОВОЧКУ

ДЕРЕВ’ЯНІ ГРОШІ

В п’ятому класі на уроці вчителька запитує в учнів:

– Учні, хто з вас скаже, які ви знаєте гроші? Ану, Іванов.

– Гроші є платинові, золоті, срібні.

– Досить, Іванов. Далі продовжить Петров.

– Алюмінієві, мідні, паперові.

– Вірно, – сказала вчителька. А чи бувають іще які гроші?

– Бувають, – сказав Єгоров.– Наприклад, камінці, алмази.

– Вірно. А може хто знає іще якісь? – звернулась вчителька до учнів. Руку піднімає Вовочка. – Говори, Вовочка.

– Дерев’яні.

– А звідки ти про такі гроші чув?

– Від мами.

– І що ж ти чув?

– Чув, як мама хвалилась нашій сусідці після того,