Кров Дракона. Хто із нас жертва? - Назар Мулік

– І яким чином ти хочеш використати цю дитину? — звузив очі Валеріан Герц, лисина якого пройнялася глибокими складками.

— Спокійно, Валеріане. Ми ще нічого не сказали, а в твоїх очах я бачу невдоволення і відразу. — скривився Лютій, — Ми не збираємося заподіяти шкоди цій дівчинці. Поки що.

— А що ви збираєтеся зробити, панове?

Надворі, після короткої паузи, мигнула блискавка. По віконниці барабанив дощ, стікаючи великим краплями донизу. Здавалося, це запитання повисло в повітрі і підібралося нудотою до горлянки чародіїв.

— Для початку ми повинні доставити дівчину сюди, в Еленітел. Мені буде потрібна виключно її легендарна кров, колеги. Щодо іншого, гадаю, не варто турбуватися.

— А де вона зараз? Де ця дитина?

— В Канйорі, люба Кларі, — відповів Самаель, — Але там вона буде недовго.

— Чому?

– Її батько живе тут, в Благандії. Так склалася доля, що я особисто знаю цього чоловіка і за певних обставин він був змушений цю дитину сховати.

— Від кого?

— Від самого себе. — загадково відрізав Самаель, не бажаючи відповідати на запитання. Усі одразу збагнули, що чародій щось приховує, але висловити це вголос не наважилися. — Дівчина захоче знайти батька, що особисто для нас є недопустимим.

— Ти боїшся цього чоловіка? — ризикнув спитати Валеріан, але Самаель ніскільки не розізлився на це питання.

— Він небезпечна людина. — просто відповів чародій. — Але, випереджаючи ваші подальші запитання, скажу, що цей чоловік також має драконячу кров.

— Отже, він також варіант для нас. — зрозумів Валеріан, але Самаель, схоже, так не думав.

— Кров дівчинки сильніша, аніж у її батька. У цьому я впевнений повністю. Та і до того ж, кого легше піймати — налякану дівчинку, яка із жахом всюди чекає удару від ворогів, чи ж її батька, який вважається одним із найкращих бійців у всій Благандії, а до всього ж убиває власних сородичів по крові. — Самаель окинув усіх поглядом, але усі мовчали, уважно його слухаючи. «Завжди б ви були такі слухняні». — Отож краще за все прибрати Фалміна із Мальгарда, адже він, як справжній дракон, кинеться на виручку власній доньці. А повірте, колеги, цей чоловік здатен на жахливі речі зараз дитини. Воістину жахливі!

— Він убиває драконів! Я люблю драконів! Вбити! — загорланив Крігар, при цьому усміхаючись, як ідіот. — На палю його!

— Ти хочеш використати дитину, аби завоювати всю Благандію? — не звертаючи уваги на п'яного чародія запитала Кларі.

— Ця дівчинка, якщо і є спадкоємцем імператорського престолу, може володіти руйнівною силою. Дракони, шановні колеги, за повір'ями підкорялися цим людям. А тепер уявіть, що може наробити дитина, яка не вміє контролювати свою силу і яка має прямі претензії на трон Благандії!

— Це буде руйнація! — вигукнула Кліра Марвет, на що Лютій та Валеріан згідно закивали, — Якщо вона виживе і добереться до Благандії, наслідки можуть бути катастрофічними. А що вже говорити про королів! Якщо бодай один монарх дізнається про цю дитину, то одразу кинеться на її пошуки, аби взяти за дружину! І тоді у всій Благандії розпочнеться глобальна війна за першість!

— Війни є і зараз.

— Так, Валеріане, але королі не мають претензій на усі землі Благандії. А із цієї дівчинкою — матимуть. Не варто забувати і про природню здатність жінки народжувати спадкоємців!

Самаель мовчки кивав головою, лише спостерігаючи за дискусією. На його вустах грала ледь помітна посмішка. Сказані ним слова призвели правильну реакцію, а тому тепер було головним лише говорити такі ж правильні речі.

— Отож, ми повинні вбити Фалміна і схопити дівчисько! — вигукнула срібноволоса чародійка, косячись на чародіїв, — Мені, звичайно, вистачає влади, але навіть я розумію, що багатьма королями із обмеженими можливостями легше керувати поодинці, аніж однією королевою із необмеженою силою.

Самаель підійшов до вікна, відчуваючи на собі погляди усіх чародіїв. Він почувався піднесено, адже знав, що тепер має вдосталь підтримки.

— Залишається лише одне питання: як переконати інших вищих чародіїв?

Запитання Валеріана було влучним та цілком логічним. Самаель мав декілька варіантів стосовно цього, проте, на його думку, жодне із них присутнім не сподобається. Самаеля, який мав продовжити, перервала відрижка, яку видав Клігар. Чародій зсунувся із крісла, майже зліз на землю, але його підхопив Лютій і всадив назад. П'яний чародій пробурмотів декілька відбірних слів, але затих і дав продовжити далі.

— Саме для цього я і збираю Велику Нараду, колеги, — сказав він, дивлячись на дощ, що лив за вікном, — І для цього мені потрібна ваша допомога.

— Поясніть.

– Ігрев, Ютеаль і Анарель будуть проти цього рішення, шановні друзі. — провадив Самаель, — На це є логічні пояснення. Усі ці чародії тісно пов'язані із дівчинкою, зокрема із її батьком. Ігрев — його найкращий друг. Анарель — коханка. Ну, а Ютеаль її подруга. Гадаю, усе зрозуміло стосовно того, якої думки вони будуть дотримуватися. Проте, дивлячись на загрозу, яку представляє собою дівчина, її друзі будуть вважатися нашими ворогами. Іншого вибору немає.

— Ти пропонуєш виступити проти них? — не вірячи у почуте перепитала Кларі.

— Вони входять до Вищого Кола. Це буде зрадою! Ми підемо против усіх законів та кодексів Братства! — крикнув Валеріан, на лисому чолі якого виступив піт, — Ти бодай розумієш, що потрібно для цього?

— Мені потрібна лише ваша підтримка. Усе інше я зроблю сам. До того ж, я не виключаю і того, що вони підтримають нашу ідею.