Легковажна наречена - Аліна Амор
- Повірте, вам нічого не загрожує. Просто… - і я знову схопилась за свою легенду, - Мені дуже подобається мій наречений, і я хотіла б стати для нього тією, ким ви є для короля.
Ось тут майже не збрехала. Щодо того, що подобається, а не того, що я хочу кимось там для нього стати…
- І лестити вмієш, люба, - зауважила герцогиня і продовжила, - Хочеш вивідати мої секрети? - вона знову засміялася як той дзвіночок.
- Було б чудово, - честно зізналася я та невинно посміхнулась.
А що? Чи часто мені випадає можливість вивідати секрети перших осіб королівства? Я ж як-не-як інтерв’юер і якщо не розпитаю фаворитку короля про її секрети – ніколи собі не пробачу!
Герцогиня врешті кивнула, погодившись привідкрити завісу таємниці.
- Мене часто про це питали, і ще частіше намагалися розкусити. А секрету я й сама не знаю. Може, й немає його? – Луїза граційно розвела руки в сторони долонями доверху, демонструючи що вона нічого не приховує і говорить щиро.
Я розуміла, що це риторичне питання, тому промовчала, спонукаючи її говорити далі. І фаворитка короля продовжила:
- Це кокетки на кшталт Даліли гадають, що можуть крутити чоловіками як заманеться, але ті зовсім не такі наївні якими здаються. Дозволяють це робити поки їм самим подобається і якщо не відразу, то згодом банальні жіночі хитрощі перестають діяти. Повір, я багато цього надивилася тут при дворі.
Вона увійшла в смак, задумливо подивилась в сторону ніби проглядаючи відеоплівку зі свого життя і продовжувала розмірковувати вголос:
- У мене немає секретів, нам просто добре разом. Якби це були інші Луїза та Бернард, то й склалося б усе по-іншому. Я насправді не до кожної людини можу знайти підхід, а закохати в себе то й взагалі! Це для мене таємниця за сімома печатями. Непізнана магія. Можеш мені не вірити, але я не мала жодних корисливих мотивів. На момент зустрічі з королем я була вдовою і не планувала нового шлюбу. Все вийшло само собою та завдяки наполегливості самого Бернарда. Знаєш, люба, чоловіки воліють бути мисливцями, а не здобиччю, – засміялась вона. І додала, - Занадто сильне бажання отримати їх може навіть відштовхнути. Не я хитрістю здобула владу над королем – він сам дав її мені. Багато хто говорить про мій розум та красу, але я думаю, головне не це. Ми подобаємось один одному, нам цікаво разом. Адже ми ще й друзі, може в цьому вся справа?
Я слухала фаворитку короля з великою увагою та цікавістю. Вона здавалась мені сміливою та відвертою. Хоча не думаю, що розкрила всю правду… Та й хто ж її видасть?
У ній відчувався внутрішній стрижень, і водночас гнучкість. Дивовижна жінка. Мудра і водночас молода душею.
На цій мінорній ноті, час післяобіднього чаю добіг кінця і за мною зайшла Амалія. Ми попрощалися з Луїзою та поїхали додому. Дорогою графиня розпитувала як пройшла аудієнція, і я розповіла, щоправда приховавши одкровення фаворитки і мої розпитування про загибель батьків Евелін. Адже Луїза відкрила душу мені, а не всьому королівському двору.
Я мимоволі почала порівнювати цих двох яскравих жінок – Амалію та Луїзу. Вони схожі: обидві енергійні, діяльні, але водночас такі різні.
Амалія активна та невтомна. Особливе пожвавлення і блиск в очах графині викликало усе, що пов’язано із світським життям: бали, прийоми, вбрання, плітки. Завжди в курсі театральних прем'єр та останніх новин. Тут вона завжди на висоті – її зовнішній вигляд та почуття смаку пречудові, графиня де Ларуа – аристократка до кінчиків своїх доглянутих нігтів. У її поставі, поведінці, умінні вести розмову відчувалася така внутрішня гідність, що оточуючі мимоволі переймалися повагою. Емоції вона завжди тримала під контролем, була доброзичлива, але дещо холодна. Яка вона насправді, як на мене, не знали навіть рідні, вона не схильна відкриватися людям, воліючи показувати лише те, що вважала за потрібне. Тому у графині багато знайомих, але я не впевнена, що у неї є близькі подруги.
Луїза інша – більш жвава, чуйна та гнучка, при цьому владна та розумна, їй подобається впливати на політику, керувати людьми та подіями. Герцогиня на своєму прикладі показала, що в цьому світі можливо майже все, і якщо ти не можеш стати королевою – піднімися вище королеви і змусь всіх рахуватись з тобою.
Обидві отримують задоволення від життя, і кожна реалізувала себе завдяки або всупереч заданим умовам.
Я з подивом зрозуміла, що й у патріархальному, консервативному світі можна керувати своєю долею, навіть якщо здається, що обставини проти тебе.
___________________________
Настрій глави: Lama - Ангел
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно