П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню - Террі Гудкайнд
Втім, так чи інакше настав час діяти. Ніяк не можна допускати, щоб все і далі йшло як йде. Питання в тому, наскільки далеко наважаться вони зайти в протидії Магістрові Ралу. Необхідно зайняти певну позицію, щоб спонукати народ на відмову Магістрові Ралу, але слабка позиція — все одно що ніякої.
Далтон прикинув, чи вдасться йому підштовхнути Стейна на подальші одкровення.
— У такому разі, схоже, у нас серйозні труднощі.
З чого б це? — Підняв погляд Стейн.
Далтон розгублено розвів руками.
— Якщо магія більше не є зброєю, то тоді і Доміні Діртх, на який ми всі покладали великі надії, попросту не спрацює, і всі наші плани згорять синім полум'ям. Я б назвав це серйозною трудністю.
Стейн прибрав ноги зі столу і засунув кинджал до піхов. Спершись ліктем на стіл, він нахилився до співрозмовника.
— Не бійсь. Бачиш, річ в тому, що імператор як і раніше управляє сестрами Тьми. Їх магія і далі працює на нього. Ці самі сестри і розповіли нам, що щось сталося. Як я зрозумів, щось з магією пішло наперекосяк і через це магія прихильників Магістра Рала зникає. Джеган дізнався, що магічної підтримки Магістр Рал позбавлений. Його магія зникне. Так що цей мужик беззбройний — чи скоро буде беззбройний — перед нашими мечами.
Далтон став весь увага. Якщо все дійсно так, це в корені міняє справу. Тоді він може негайно запускати весь свій план повністю. Може вживати всі необхідні дії, не побоюючись протидії або відповідного удару Магістра Рала.
Більше того. Магістр Рал з Матір'ю-сповідницею тоді покладуть ще більші надії на результат голосування, а Далтон тим часом, не побоюючись у відповідь дій з їх боку, забезпечить їх поразка. Але все це тільки в тому випадку, якщо магія дійсно зникає.
Далтон знав лише один спосіб це перевірити.
Але в першу чергу треба нанести візит хворому Суверенові. Пора діяти. Він зробить це цієї ж ночі до наміченого на завтра бенкету.
Енн, як би голодна вона не була, зовсім не нудьгувала по вечері.
Вона вже давно сиділа прикутою до стовпа в своєму жалюгідному наметі і знала, що прийшов час годівлі. І чекала, що в будь-який момент до неї увірветься здоровенний солдат Імперського Ордена з водою та хлібом. Вона не знала, що скоїлося з сестрою Алессандрою — Енн не бачила її вже більше тижня.
Солдати терпіти не могли годувати стару. Енн підозрювала, що приятелі жартують над ними. Солдати хапали її за волосся і запихали своїми брудними пальцями хліб їй в рот, ніби гусака відгодовували. І поки Енн буде, давлячись, заковтувати суху масу, намагаючись не вдавитися, вони візьмуться заливати воду прямо їй в горлянку.
Дуже неприємна процедура. Енн вже почала побоюватися, що така годівля її прикінчить.
Якось раз солдатів просто жбурнув хліб на землю і ляпнув поруч з ним миску з водою, як собаці. І при цьому дуже пишався тим, що і принизив її, і не нажив великих неприємностей.
Дурень, він не розумів, що Енн якраз воліла саме такий спосіб. Коли солдат, відсміявшись, пішов, вона лягла на бік і спокійно з'їла хліб, нехай навіть і не могла дозволити собі розкіш струсити з нього бруд.
Полог намету відчинився. Темна постать заступила вогні табірних багать. Енн прикинула, який сьогодні буде варіант: годування гусака або «собача радість». Але, на її радісний подив, це виявилася сестра Алессандра, яка принесла миску ароматного ковбасного супу. Вона навіть прихопила з собою свічку.
Сестра Алессандра поставила свічку на землю. Вона не посміхнулася. І не вимовила ні слова. Навіть намагалася не зустрічатися з Енн очима.
У тьмяному світлі Енн розгледіла, що обличчя сестри Алессандри покрито подряпинами і саднами. Вилиця під лівим оком сильно розсічена, але вже заживає. Безліч більш дрібних саден — найрізноманітніших, від майже зажилх до зовсім свіжих.
Енн не потрібно було питати, що сталося. Щоки і підборіддя Алессандри були червоними від подразнення, викликаного незліченними неголеними пиками.
— Алессандра, як я рада тебе бачити… живою. Я дуже за тебе боялася.
Алессандра з удаваним байдужістю знизала плечима. І, не гаючи часу, тут же піднесла ложку гарячого ковбасного супу до рота Енн.
Енн проковтнула, не встигнувши навіть розкуштувати, так вона зголодніла. Але тепло, яке розтеклося в шлунку, повернуло її до життя.
— І за себе я теж дуже боялася, — сказала Енн. — Сильно побоювалася, що ці мужики прикінчать мене, запихаючи в мене їжу.
— Знайоме почуття, — пробурмотіла Алессандра.
— Алессандра, ти… З тобою все гаразд?
— Нормально. — Схоже, вона сховалася за безпристрасною маскою.
— Значить, ти не сильно постраждала?
— Я відбулася куди легше, ніж інші. Якщо ми… Якщо нам ламають кістки, Джеган дозволяє вдаватися до магії для лікування.
— Але лікує Магія Приросту. — Сестра Алессандра піднесла ложку.
— Тому-то мені і пощастило. Мені кістки не переламали на відміну від інших. Ми спробували їм допомогти, але не змогли, тому вони змушені страждати. — Вона подивилася Енн в очі. — Світ без магії — небезпечне місце.
Енн зібралася було нагадати Алессандро, що вона їй про це говорила, попереджала, що шими на свободі і Магія Приросту не працює.
Але, по-моєму, ви мені намагалися про це сказати, аббатиса, — промовила Алессандра, згодовуючи Енн чергову ложку супу.
Енн у
