Стежка навколо вогню - Лариса Лешкевич

Вона зробила те, що вимагала від неї магія Великої Ріки:  принесла в жертву найдорожче.  Залишилося тільки поговорити з Даегаром. 

Звичайно, Ілма могла все влаштувати так, щоб у першу ніч він нічого не помітив, але не збиралася його обманювати. Це теж була частина договору.

– Ходімо зі мною! – сказала вона з перебільшеною радістю, беручи нареченого  під руку.

– Ти не проти, що я приїхав раніше? – запитав Даегар злегка спантеличений її безтурботним виглядом.

– Не проти... Один день  нічого не значить!

– То в тебе готова відповідь? – запитав Даегар.

– Ходімо до мене... Чи ні, підемо  ліпше  погуляємо!

Несподівано Ілма подумала, що в лісі їм буде простіше порозумітися.

– Не звертайте уваги на них, – засміялася Вейла, – у них завжди якісь таємниці!  Краще я спершу я покажу вам будинок!

– Тоді я відвідаю Беввера. Хочу з ним поговорити, – сказав Кадмас і, посміхнувшись Оейде, пішов вглиб дому.

Оевінг мимоволі дивився на двері, за якими щезли Даегар та Ілма. Цей погляд не сховався від уваги Оейде, і вона тихенько штовхнула брата ліктем у бік.

– Ти що? – запитала, скориставшись тим, що Вейла відволіклася, даючи розпорядження служниці.

– Нічого...

– І думати не смій про Ілму, – почала Оейде і замовкла, злякавшись власного припущення. 

Вона знала свого брата,  вміла по очах читати його бажання.

– Мого чоловіка поки що немає вдома, але він скоро повернеться і ви зможете познайомитися, – сказав Вейла, знову повертаючись до гостей, –  Ходімо оглядати будинок!