Гра в чуже життя - Олена Гриб

До біса!

– Ні, чи то я зійшов з розуму, чи то тутешнє сонце збожеволіло, – перервав душевні терзання дівчини гвардієць, вказуючи на небо.

Сонячний диск, що раніше незмінно перебував у зеніті, швидко котився на захід.

«Встигнути до заходу сонця…» – немов наяву почула Лін Його слова.

Здалося, що це не світило рухалось до горизонту, а сипався пісок у годиннику життя.

– Гей, рьяско, досить туди витріщатися, – безцеремонно штовхнула її Зеліна, змусивши відвести погляд. – Шукай принца, чого стоїш?

Шукати? Але як можна щось знайти в цілому світі? Вони вже повернулися до вихідної точки, проте не виявили там жодних слідів Геданіота або його хранителів.