Сказання Земномор'я - Урсула К. Ле Гуїн

Часто висувається обов'язкова вимога: жодне написане в такій книзі слово НІКОЛИ не повинно вимовлятися вголос!

Діалект «осск» також в якості писемності використовує ардичні руни, оскільки жителі Осска ведуть активний торговий обмін з тими островами, де говорять ардичною мовою.

А ось карги чинять вельми упертий опір запровадженню яких би то не було видів писемності, вважаючи всі знаки на світлі чимось чаклунським і підступним. Вони ведуть свої записи і розрахунки за допомогою вельми складної системи переплетення ниток різного кольору і щільності, будучи при цьому чудовими математиками (карги використовують дванадцяткову систему рахунку). Лише з тих пір, як до влади прийшли Боги-королі, карги стали зрідка користуватися деякими видами символічного письма, але дуже неохоче. Чиновники і торговці каргадської Імперії досить вміло адаптували ардичні руни, пристосувавши їх до своєї рідної мови з метою розвитку економічних і дипломатичних відносин з ардичними землями, але священнослужителі Каргада ардичну писемність зневажають; і багато освічених каргадців досі пишуть кожну ардичну руну з особливим додатковим значком — ніби проколюючи її списом, щоб знищити будь-яке чаклунство, яке в ній ховається.

Історія

Примітка щодо датування: багато островів мають власну систему літочислення. Найбільш поширеною на Архіпелазі є система, описана вперше в «Історії Хавнора», де рік воцаріння Морреда вважається першим роком історії Земномор'я. Згідно з цією системою, події, про які розповідається в цій книзі, відносяться до 1058 року.

Початок початків

Відомості про стародавню історію Земномор'я слід шукати в епічних поемах і героїчних піснях, що передавалися з вуст у вуста протягом багатьох століть задовго до того, як вони були нарешті записані.

Найстаріша з цих поем — «Створення Еа»; цей твір вважається воістину священним і виконується ардичною мовою щонайменше дві тисячі років, хоча первісна версія поеми могла виникнути і на тисячу років раніше. Поема містить тридцять одну строфу і оповідає про те, як Сегой на початку часів підняв острови Земномор'я з дна морського і створив на них все живе, кожному предмету і живій істоті давши ім'я на мові Творення — на тій самій мові, на якій нібито і була вперше виконана ця поема.

Море, зрозуміло, куди старше островів, і про це йдеться у багатьох героїчних піснях.

 … І до того,

  Як світлий Еа виник і підняв

  Решту островів Сегой,

  Дув вітер ранкової зорі, і хвилі

  Котилися тихо в серпанку із блакиті…

Одночасно з світом виникли, мабуть, і Стародавні Сили Землі, які і досі проявляють часом свою непохитну могутність, особливо відчутну на Пагорбі Рока, в Іманентному Гаї, в Гробницях Атуана, в замку Терренон і можливо в деяких інших місцях.

Цілком можливо, і сам Сегой — це теж одна з Древніх сил Землі. Цілком можливо також, що «Сегой» — це Істинне ім'я самої Землі. Дехто вважає навіть, що дракони, або ж ДЕЯКІ дракони і ДЕЯКІ люди, суть прояви цього. Достеменно відомо лише, що слово «сегой» — найдавніше шанобливе звертання, утворене від старовинного ардичного дієслова «сейге», що означає «створювати, надавати форму, вдихати життя у що-небудь». Від того самого кореня утворено і іменник «ессеге» — «творча сила, дихання, поезія».

«Створення Еа» — це основа основ тієї освіти, яку дають дітям на островах Архіпелагу. До шести-семи років дитина зазвичай вже кілька разів чує цю поему і почала вчити її напам'ять. Доросла людина, яка не знає «Створення Еа» напам'ять, а тому не здатна хоча б переказати її своїм дітям, вважається абсолютно неосвіченою. Цю поему вчать як правило, протягом зими і весни і щороку обов'язково розповідають або співають цілу під час Довгого Танцю — свята літнього сонцестояння.

Цитатою з цієї поеми починається «Чарівник Земномор'я»:

В мовчанні — слово,

А світло — лише у темряві,

І життя після смерті

Проноситься швидко,

Як яструб, що мчить

По сині небесній,

Пустельній, безкрайній.

А початок першої строфи процитований мною в «Техану»:

Зруйнувавши — створиш

Кінець, чи початок?

Одне з іншого…

Хто знає напевно?

Одне лише ми знаємо:

Є двері між світами,

У них ми заходимо,

Навік розлучаючись.

Але є істоти,

Що приходять назад…

Серед них Найстаріша -

Сторож Сегой…

В «Техану» ви зустрінете і останні рядки першої строфи:

… з піни світлий

Острів Еа піднявся.

Історія архіпелагу

Королі Енлада

Два найбільш ранні історичні трактати — це «Подвиг Енлада» і «Сказання про подвиги Молодого Короля»; останній також часто носить назву «Подвиг Морреда».

«Подвиг Енлада», який, за великим рахунком, є просто циклом міфів, оповідає про тих королів Земномор'я, що правили до воцаріння Морреда, і про найперші роки правління самого Морреда. Столицею Земномор'я в ті часи було місто Беріл на острові Енлада.

Перші королі і королеви Енлада, серед яких особливо відомі такі імена, як Лар Ашал, Дохун, Енашен, Тіман і Тагтар, постійно посилювали свою владу і могутність, поки нарешті не проголосили себе правителями всього Земномор'я, хоча насправді кордони їх володінь на півдні закінчувалися островом Ілієн, а на сході не доходили навіть до острова Фелкуей; острови Пальн і Семел на заході і острів Осск на півночі взагалі їм не підпорядковувалися, але енладські правителі твердо наполягали на своєму і постійно посилали своїх розвідників та інших вірних їм людей на острови Внутрішнього моря і навіть на Межі. Ті старовинні карти Земномор'я, що нині зберігаються в архівах хавнорського палацу, були створені в Берілі приблизно дванадцять століть тому.

Треба відзначити, що всі перші енладські королі і королеви мали певне уявлення про Мову Творення і про магію, а деякі з них явно були чарівниками або ж мали чарівників в числі своїх найближчих радників. Однак магія в «Подвигу Енлада» представляється як сила досить дивна, нестійка, на яку не можна покластися. Морред був першим — і людиною, і королем, — кого відкрито називали магом або чарівником.

Морред

«Сказання про подвиги Молодого Короля» виконуються щорічно під час свята зимового сонцестояння, коли сонце знову повертає на південь. У цій поемі або, скоріше, історичному трактаті розповідається про короля Морреда, якого називали також Королем-Магом, Білим чародієм і Молодим Королем. Морред походив з бічної гілки енладських правителів і трон успадкував від когось із далеких родичів, а не від батька. Його прямими предками були чарівники, що служили у королів радниками.

Поема